Голова оборонного комітету Бундестагу Томас Рьовекамп в ексклюзивному інтерв’ю для ТСН.ua розповів про позицію Німеччини щодо російської агресії, підтримку України та підготовку до можливої війни. Інтерв’ю відбулося у Бундестазі під час бюджетних дебатів, невдовзі після атаки російських безпілотників на Польщу.

Останні події, такі як порушення повітряного простору Естонії російськими винищувачами та знахідка уламків російських дронів на території Польщі, свідчать про підготовку Кремля до більш масштабних військових дій проти НАТО. Німеччина, як ключовий член Альянсу, посилює свою обороноздатність. Про це, а також про підтримку України, детальніше у розмові з Томасом Рьовекампом.

– Після мого останнього візиту до Німеччини у лютому 2023 року, я помітив значне зростання соціальної реклами Бундесверу. Чи пов’язано це з війною Росії проти України та загрозами з боку РФ?

– Так, у відповідь на російську агресію проти України, цієї весни на саміті НАТО в Гаазі були ухвалені нові оборонні цілі. Німеччина має зробити вагомий внесок у досягнення цих амбітних цілей. Це вимагає збільшення матеріальних ресурсів для Бундесверу та, що особливо важливо, нарощування особового складу. Планується збільшення чисельності на 50% для тимчасових кадрових військовослужбовців та професіоналів, і на 200% для резервістів. Саме тому ми активно рекламуємо службу, щоб залучити нових рекрутів.

– Федеральний уряд Німеччини розробляє закон про військову службу, який передбачає добровільний вступ. Проте, міністр оборони Борис Пісторіус допускає часткове відновлення обов’язкової служби, якщо цілі не будуть досягнуті. Чи готується Німеччина до можливої війни з Росією?

– Ми маємо намір виконати свої зобов’язання перед НАТО, що вимагає збільшення персоналу для німецького Бундесверу. Наразі близько 10 000 молодих людей щорічно добровільно вступають до лав Бундесверу, загальна чисельність яких становить 183 000 активних солдатів та 60 000 резервістів. Законопроєкт спрямований на те, щоб зробити добровільний вступ більш привабливим. Проте, є побоювання, що цього буде недостатньо для досягнення необхідної кількості. Тому, цілком ймовірно, ми повернемося до обов’язкової військової служби.

– Яким є Ваше особисте враження щодо зміни ставлення німців до можливих загроз з боку Росії? Чи існує розуміння, що військове зіткнення між НАТО та Росією є реальним, про що попереджає німецька розвідка?

– Ставлення громадян Німеччини змінилося. Десятиліттями ми вірили у вічний мир. Саме тому колишній федеральний канцлер Олаф Шольц оголосив про «Zeitenwende» – переломний момент. Це означало не лише зміну у забезпеченні Бундесверу, але й суспільний зсув у ставленні до необхідності захищати мир, свободу та демократію. Зараз існує абстрактне розуміння необхідності змін, але особистої готовності до них бракує. Більшість громадян Німеччини підтримують ідею відновлення строкової служби, але лише меншість готова особисто вступити до Бундесверу. Це відображає загальне ставлення: люди розуміють, що поставлено на карту, але неохоче роблять особистий внесок.

– Ми говоримо наступного дня після завершення спільних російсько-білоруських навчань «Захід-2025». Експерти попереджали, що ці навчання покажуть, до якої саме війни проти Заходу готується Росія. Як Ви оцінюєте ці навчання?

– Ми не побачили жодних несподіванок під час цих навчань, за винятком інцидентів поза їх межами, як-от вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі. Ми уважно стежили за навчаннями, але не виявили нічого, що б нас здивувало. Очевидно, що ми маємо бути готовими до того, що Росія може атакувати країну НАТО не пізніше 2029 року. Це реальність, на основі якої ми повинні ухвалювати наші рішення.

– 10 вересня Росія атакувала Польщу безпілотниками. Що Ви відчули, коли побачили цю новину?

– У той час ми перебували на засіданні оборонного комітету Бундестагу, отримуючи найактуальнішу інформацію. Моє перше враження було таке, що Росія кидає прямий виклик НАТО, і Альянс має дати чітку відповідь.

– Чи бачите Ви найбільшу загрозу з боку Росії для країн Балтії, Балтійського моря та Сувальського коридору? Це серйозний виклик для Німеччини, оскільки ви розгортаєте свою бригаду в Литві.

– Ми розгортаємо нашу бригаду в Литві (чисельністю 5 тис. осіб, повна боєздатність до кінця 2027 року), що є значним кроком для Бундесверу, оскільки ми, німці, ніколи не розміщували постійних військових баз за межами Німеччини. Це підтверджує, що ми стикаємося з найбільшою загрозою військової ескалації з боку Росії на східному фланзі НАТО, зокрема у країнах Балтії та Польщі.

– Чи тестує Росія таким чином НАТО? Чи Путін ескалює, бо відчуває слабкість США?

– Атака безпілотників на Польщу була не лише тестуванням, але й провокацією. Це призводить до двох висновків. По-перше, Росія не зацікавлена у мирному вирішенні війни проти України. По-друге, ця війна, хоч і ведеться зараз в Україні, спрямована проти всієї Європи. Тому для нас, європейців, у співпраці з нашими трансатлантичними партнерами, особливо зі США, життєво важливо дати чітку відповідь НАТО на дії Росії. Це єдина мова, яку Путін зрозуміє.

– Чи готова Німеччина до посилення санкцій проти Росії, Китаю та Індії, як це пропонується?

– Ми повинні не лише розширити, але й посилити нинішні санкції проти Росії, особливо щодо продажу російських енергоресурсів. Якби Німеччина могла самостійно ухвалювати такі рішення, ми б зробили великий крок вперед. Однак, як складна структура, Європа вимагає злагоджених дій та переконання партнерів. Також важливо використати конфісковані російські активи для підтримки України, що стане чітким сигналом для Росії.

– Чи вірите Ви, що «заморожені» російські активи можна буде використати для закупівлі зброї для України?

– Так.

– Чи бачите Ви готовність адміністрації США не лише посилити тиск на Росію, але й не дати Путіну те, чого він хоче?

По-перше, я вважаю, що американська адміністрація слушно закликає європейців зробити більший внесок у мир і свободу. По-друге, я вірю, що президент Трамп усвідомив, що Путін не зацікавлений у припиненні війни. Сподіваюся, рішучі дії європейців, продемонстровані на переговорах у Вашингтоні, переконають американський уряд продовжувати спільну підтримку України.

– Чи працюєте ви над тим, щоб США разом з європейськими союзниками посилили тиск на Росію?

– Ми працюємо над цим, і я сподіваюся, що зможемо переконати наших американських партнерів у необхідності цього.

– Німеччина є лідером військової підтримки України серед країн ЄС. Де ще Ви бачите перспективи у військовій співпраці?

– Ми продовжуватимемо всебічно підтримувати Україну в боротьбі з російською агресією, забезпечуючи її всім необхідним. Зокрема, ми зосередимося на підтримці України у розробці засобів для атаки на заводи з виробництва безпілотників та пускові установки на російській території.

– А як щодо ракет Taurus?

– Ми домовилися говорити про можливості загалом, а не про окремі системи озброєння. Ці можливості мають перешкоджати Росії створювати та розгортати безпілотники, і довести, що Україна може їх збивати навіть за допомогою зброї великої дальності. Ми розроблятимемо це разом з Україною, прагнучи створити такі далекобійні системи в Україні.

– «Коаліція охочих» та можливий внесок Німеччини. Чи це можуть бути війська? Чи залежить це від заяв Лаврова про те, що миротворці НАТО будуть законними цілями?

– Ми не будемо розгортати війська НАТО чи німецькі війська у нинішній війні в Україні. Однак, ми говоримо про гарантії безпеки для України після завершення війни, щоб запобігти майбутнім нападам Росії. Німеччина зробить свій внесок у ці гарантії, включаючи необхідні військові можливості. Якщо це вимагатиме розміщення німецьких військ на українській землі, ми це зробимо.

– Коли, на Вашу думку, закінчиться ця війна?

Я не вірю, що ми побачимо мирні переговори до кінця цього року, оскільки Росія наразі не хоче миру. Питання полягає в умовах такого миру, які має визначити сама Україна. Ми підтримуватимемо Україну як жертву нападу, і вона має право захищатися. Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. Якщо війна закінчиться на умовах, прийнятних для України, ми братимемо участь у забезпеченні такого миру.