Чому виникає непорозуміння між собакою і котом?

Поширений міф про вроджену ненависть котів і собак не має доказів. Головна причина непорозумінь – різні способи спілкування, сформовані в процесі еволюції. У більшості випадків мова тіла котів і собак протилежна. Наприклад, махання хвостом у собаки означає радість, а у кота – роздратування. Те саме стосується погляду: кіт може завмерти від стресу, а собака так часто виражає бажання погратися. Шуляк зазначає, що у тварин різна стратегія реагування на небезпеку: собака йде на контакт (обнюхує), кіт обирає втечу або захист. Крім того, сильний інстинкт переслідування у собак, коли кіт тікає, може запустити реакцію мисливця, що для кота є нападом. Вони також територіальні і можуть сприймати собаку як суперника.

“Це не “природна ворожнеча”, а результат непорозуміння в сигналах поведінки та відсутності досвіду мирного співіснування”, – пояснює Тетяна Шуляк. Навіть після “сварки” тварини не завжди залишаються ворогами; поведінка домашніх улюбленців досить гнучка. “За допомогою зустрічей під наглядом або менеджменту середовища більшість котів і собак навчаються жити поруч без конфліктів”, – додає експертка. Без участі господаря часто розвивається небажана поведінка: собака переслідує кота, або кіт агресивно захищається. “Не варто думати, що якщо кіт подружився з одним собакою, то буде добре спілкуватися з усіма. Те саме стосується і собак”, – підкреслює Шуляк.

ViktoriaSapata/Depositphotos

Підготовка до знайомства тварин

“Важливо підготувати середовище й організувати приємну атмосферу перед першою зустріччю. Це зменшує стрес і дає шанс на безпечний старт”, – зазначає експертка. Для тварин варто заздалегідь створити окремі “безпечні кімнати” з доступом до всіх ресурсів: їжі, води, туалету, місця для відпочинку, щоб знизити конкуренцію. На початковій стадії знайомства можна використовувати повідець для собаки, а котові давати можливість сховатися. Важливо, щоб перша зустріч відбулася у тиші, без великої кількості людей та зовнішніх подразників. Також потрібно врахувати, що одна тварина може “ревнувати” господаря до іншої. Ознаки такої поведінки можуть бути різні: постійне “ходіння хвостиком”, втручання у спілкування, гарчання чи спроби вкусити господаря. “В теорії, найкраще брати двох маленьких тварин… але на практиці це складніше… Важливішим є темперамент, а не вік”, – розповідає Тетяна Шуляк. Експертка запевняє, що такі прояви ревнощів контролюються і є підказкою для господаря, що потрібно виправити.

Тривалість адаптації кота і собаки

Тривалість процесу знайомства індивідуальна та залежить від кількох факторів.

• Вік тварин: найшвидше звикають цуценята й кошенята, оскільки у них ще немає закріплених “ворожих” реакцій. У молодих тварин шлях до повного звикання займає від кількох днів до тижнів. Дорослим – від кількох тижнів до кількох місяців.
• Попередній досвід: якщо собака мав лише негативний досвід спілкування з котами, адаптація може бути тривалою. Коти, які жили без інших тварин, також можуть реагувати насторожено.
• Умови середовища: господар повинен контролювати й організовувати безпечне середовище. Можливість розділити тварин та створити окремі “куточки” є важливим елементом знайомства, особливо на перших етапах, зазначає Шуляк.
• Темперамент й індивідуальні особливості: спокійний собака та врівноважений кіт легше пристосовуються, ніж гіперактивний пес і лякливий кіт.

Voren1/Depositphotos

Основні етапи знайомства кота і собаки

✅ Крок 1. Період окремого проживання. Кіт і собака спочатку повинні мешкати у різних куточках дому. “Потрібно обміняти особисті речі тварин або погладити улюбленців по черзі. Це створює відчуття знайомства без прямого контакту”, – розповідає Тетяна Шуляк.

✅ Крок 2. Візуальне знайомство на відстані. Тварини повинні побачити одне одного здалека, але без можливості підійти близько. Завдання цього етапу – звикнути до вигляду й рухів іншого без відчуття небезпеки.

✅ Крок 3. Короткі зустрічі під контролем господаря. “Тривалість зустрічей поступово потрібно збільшувати, зважаючи на позитивну динаміку їхньої взаємодії”, – зазначає Шуляк. Також можна хвалити домашніх улюбленців за спокійну поведінку.

✅ Крок 4. Спільне перебування в одному просторі. Коли тварини мирні й спокійні, їх можна залишати разом під наглядом. Це допоможе домашнім улюбленцям на шляху до дружби.

✅ Крок 5. Закріплення позитивної взаємодії. На цьому етапі формується довіра: собака перестає переслідувати кота, а кіт не реагує агресією. “Кожна пара собаки й кота проходить ці етапи у власному темпі. Головне не поспішати й зупиняти знайомство на позитивній ноті, щоб у тварин закріплювався досвід безпечної взаємодії”, – додала експертка з поведінки тварин.

Якщо виникає стресова ситуація, наприклад, собака погнався за котом, варто одразу ж повернутися на попередній етап знайомства, щоб відновити спокійні асоціації.

Як закріпити дружбу між котом і собакою?

Щоб знизити ризик конфліктів у майбутньому та підтримати стосунки тварин, можна заохочувати їх ласощами чи похвалою у моменти, коли між ними панує спокійна атмосфера. “Чим частіше собака і кіт отримують спільний позитивний досвід, тим міцнішим стає їхній зв’язок”, – зазначає Тетяна Шуляк. Важливо, щоб у кожної тварини був свій посуд, місце для сну та достатньо уваги від людини. Це допомагає запобігти конкуренції. Варто організовувати спільні заняття: годувати паралельно або влаштовувати спільні ігри під контролем. Такі традиції формують довіру. Дружба – це не постійна взаємодія; кіт і собака повинні мати вибір: коли спілкуватися, а коли відпочивати окремо. Шуляк додала: “Закріплення дружби – це постійна підтримка атмосфери безпеки, взаємної поваги й позитивного досвіду, який тварини отримують разом”.

Різниця між “дружбою” і “мирним співіснуванням”

Якщо кіт і собака навчилися жити разом без конфліктів, це свідчить про їхнє мирне співіснування. Вони не переслідують одне одного, не демонструють агресії, можуть перебувати в одній кімнаті, але тримають дистанцію. “У цьому випадку їхні стосунки скоріше нейтральні: кожен займається своїм і не заважає іншому”, – розповідає експертка. Дружба – це більш тісний рівень соціальних зв’язків, коли тварини активно шукають присутності одне одного. Вони можуть бавитися разом, спати поруч чи навіть торкатися одне одного, спокійно й доброзичливо реагувати на рухи. “Обидва варіанти є нормальними й вважаються успішними результатами адаптації. Не всі коти й собаки стають найкращими друзями. Для благополуччя достатньо, щоб вони жили без страху і стресу”, – запевняє Тетяна Шуляк.

Що робити, якщо прогресу у стосунках немає?

Відсутність прогресу – не поразка, а сигнал, що тваринам потрібно більше контролю, часу й безпеки. Якщо тривалий час немає позитивної динаміки, потрібно розібратися в причинах. Варто перевірити умови середовища: чи є достатньо схованок для кота, або простору для відпочинку кожного окремо. Якщо безпосередній контакт спричиняє стрес, потрібно повернутися до етапу обміну запахами чи візуальних контактів на відстані. Повторити процес знайомства повільніше, додаючи більше заохочень за спокійну поведінку. “Не завжди мета – це дружба. У багатьох випадках успіхом є мирне співіснування без агресії, навіть якщо тварини не грають разом. Тому варто зменшити свої очікування”, – зазначає спеціалістка. Якщо тварини постійно перебувають у стресі або ситуація не змінюється протягом місяців, слід звернутися до фахівця. Про те, на скільки часу можна залишати тварин одних вдома, читайте на “УП.Життя”.

okeanas/Depositphotos

Помилки власників при знайомстві собаки та кота

“Деякі люди одразу зводять їх “обличчям до обличчя” й очікують швидкої дружби”, – розповідає експертка. Це створює надмірний стрес і часто закінчується агресією. Часто власники не розпізнають сигнали страху чи стресу, які подають тварини. Якщо ці попередження ігнорувати, тварини вдаються до агресії. “У випадках, коли собака чи кіт гарчить або шипить, іноді власники карають. Але ці сигнали – нормальний спосіб сказати про страх чи дистанцію. Караючи, людина лише посилює ризик несподіваної агресії”, – пояснює Тетяна Шуляк. Знайомство потребує етапів; пропуск одного зазвичай призводить до невдачі.

Як допомогти тваринам подружитися?

• Не поспішати.
• Слідкувати за мовою тіла.
• Бути послідовними.
• Не карати тварин.
• Створювати спільні позитивні ритуали вдома.

Терпіння і послідовність господаря – основа успіху. Ці фактори допомагають тваринам відчути безпеку й поступово навчитися довіряти одне одному. Раніше ми розповідали про те, як домашні тварини впливають на ваше здоров’я.