Повернення ветеранів та ветеранок до цивільного життя є одним із найважливіших і найвідповідальніших завдань для всього українського суспільства. Досвід, отриманий під час участі у військових діях, часто залишає глибокий слід, що проявляється у психологічних та емоційних викликах. У цей перехідний період надзвичайно важливо забезпечити ефективну психологічну підтримку ветеранів, а також емоційну опору від близьких та громади. Хоча професійна психологічна допомога є ключовою, роль оточення не менш значуща.

Психологічна підтримка – це набагато більше, ніж просто порада чи спроба розв’язати чужі проблеми. Це про глибоке співпереживання, безкорисливість та емпатію. Звісно, без спеціалізованої освіти та знань неможливо надати таку ж кваліфіковану допомогу, як професійний психолог. Проте навіть без цього кожен з нас може стати тією людиною, яка забезпечує відчуття присутності та підтримки саме тоді, коли це дійсно потрібно. Проєкт “Як ти, брате?”, волонтерська ініціатива, пропонує цінні рекомендації, що допомагають створити сприятливе середовище для адаптації та психологічного відновлення ветеранів.

Важливо пам’ятати, що успішна підтримка ветеранів не полягає у спробі “змінити” іншу людину. Будь-які зміни відбуваються виключно за власною волею людини. Ваша ж роль полягає у створенні безпечного та сприятливого простору, де ці внутрішні зміни стають можливими. Коли ми опиняємось поруч з людиною, яка пережила травматичний досвід, ми природно відчуваємо сильне бажання допомогти. Однак важливо робити це правильно, уникаючи поширених помилок, які можуть зашкодити.

Ось головні рекомендації, які допоможуть вам ефективно надавати підтримку ветеранам:

1. Не тиснути. Уникайте будь-якого тиску на ветерана, не змушуйте його чи її розповідати про свій досвід або почуття. Дайте людині стільки часу та простору, скільки їй потрібно. Примус може викликати зворотну реакцію та зачинити її ще більше. Справжня психологічна підтримка базується на добровільності та комфорті.
2. Не питати про найтравматичніші події. Категорично уникайте запитань про бойові дії, втрати, жорстокість або найскладніші моменти. Якщо людина захоче поділитися, вона зробить це сама, коли буде готова. Не провокуйте повторну травматизацію.
3. Бути поруч. Просто фізична присутність, готовність вислухати без засудження та проявити емпатію – це вже велика підтримка. Не обов’язково говорити. Іноді достатньо просто бути поруч і показати свою турботу.
4. Не пропонувати допомогу, а просити допомоги. Замість прямих пропозицій, які можуть сприйматися як милостиня, попросіть ветерана про невелику послугу чи допомогу у побутовій справі. Це дасть йому відчуття потрібності, значущості та власної компетенції, що є дуже важливим для відновлення.
5. Забезпечувати безпеку. Будьте передбачуваними у своїх діях та словах. Розповідайте про навколишнє середовище, особливо якщо ви перебуваєте в новому або незнайомому місці. Це допомагає знизити тривожність та почуття небезпеки.
6. При будь-якій незручності в розмові питати про минуле (мирне). Якщо ви відчуваєте, що розмова заходить у глухий кут або стає некомфортною, переведіть її на нейтральні теми про минуле життя до війни, наприклад: “А як тут було раніше?”, “Що було до цього?”. Це допомагає відволіктися від травматичних спогадів.
7. Відмовлятися давати свої оцінки. Уникайте оціночних суджень щодо досвіду ветерана. Фрази на кшталт “Складно сказати, я там не був/не була”, “Тобі видніше”, “Навіть не знаю, що й думати” демонструють ваше розуміння того, що ви не можете повною мірою осягнути їхні почуття, і водночас виявляють повагу до їхнього унікального досвіду.
8. При будь-якій нудності в розмові питати “Як думаєш, що буде далі?”. Цей прийом допомагає переключити увагу на майбутнє, стимулювати планування та показати віру у здатність людини до подальшого життя. Це також може допомогти їй усвідомити свої плани та цілі.
9. Намагатися бути з людиною поруч і робити щось, що не заважає спостерігати за нею, навіть якщо людина задумалася і мовчить. Ваша присутність є ключовою. Це може бути спільне читання, перегляд фільму, або просто сидіння поруч. Головне – бути уважним до невербальних сигналів та поважати мовчання.

☝️Пам’ятайте, що ваша присутність та готовність бути поруч робить вас тією людиною, яка здатна надати реальну допомогу тут і зараз. Проєкт “Як ти, брате?” є волонтерською ініціативою, метою якої є поширення найкращих практик збереження стосунків, відновлення контакту та надання взаємної підтримки під час війни серед усіх українців – як військових, так і цивільних.

📎 Посібники і лекції безкоштовні. Ви можете завантажити їх на сайті або замовити у друкованому вигляді (сплативши лише за доставку Новою Поштою) за посиланням:
https://yakty.com.ua/shop

#ПолітикаГероїв #поважай_та_дій