Як підтримати ветеранів та ветеранок у подоланні апатії після повернення до цивільного життя

Під час служби військові відчувають себе частиною великої справи – вони захищають країну, усвідомлюють цінність власної ролі та відчувають міцний зв’язок з побратимами й посестрами. У цивільному житті ці важливі опори часто втрачаються. Це може призвести до складного шляху пошуку нового сенсу, нових орієнтирів і свого місця серед тих, хто не мав досвіду війни. Такий перехід нерідко супроводжується апатією, втратою мотивації чи глибоким відчуттям внутрішньої порожнечі. Тому надзвичайно важливою є підтримка ветеранів.

У цей перехідний період особливо важливо забезпечити людині необхідну підтримку: створити комфортні умови для поступового відновлення життєвого тонусу. Навіть прості щоденні дії можуть стати першими кроками до повернення активності та подолання апатії, наголошують психологи у КЗ «Будинок Ветеранів» РМР. Важливість психологічної допомоги для ветеранів неможливо переоцінити.

▫️ Сон і режим дня. Регулярність допомагає тримати в рівновазі як тіло, так і психіку. Тому важливо лягати й прокидатися приблизно в один і той самий час, що сприяє стабілізації загального стану та подоланню апатії.
▫️ Харчування. Збалансований раціон підтримує не лише фізичне здоров’я, але й ясність мислення, рівень енергії та загальний настрій. Правильне харчування є одним з аспектів турботи про ментальне здоров’я.
▫️ Фізична активність. Щоденні прогулянки чи легкі вправи запускають відновні процеси в організмі, покращують кровообіг (зокрема в мозку) та суттєво підіймають настрій. Фізична активність є чудовим інструментом для боротьби з апатією.
▫️ Контакт із близькими. Спілкування з людьми, поруч з якими є відчуття безпеки й підтримки, зміцнює внутрішні ресурси. Натомість виснажливих контактів краще уникати, зосереджуючись на позитивному оточенні для адаптації після війни.
▫️ Піклування про тіло. Прості дії, такі як теплий душ, самомасаж чи догляд за собою, мають заспокійливий ефект і допомагають стабілізувати емоційний стан.
▫️ Повернення до звичних занять. Навіть невеликі справи, які викликають приємні асоціації та не потребують значних зусиль, допомагають ветерану відчути ґрунт під ногами та відновити зв’язок із реальністю.

Усе це – невеликі, але надзвичайно важливі кроки, які поступово повертають людину до повноцінного життя, наповнюють внутрішнім ресурсом і допомагають вийти зі стану емоційного «завмирання». Це основа для успішної реабілітації ветеранів.

❗️Психологи зауважують: якщо апатія триває понад три тижні, варто звернутися до фахівця з психічного здоров’я. Професійна допомога – це ознака сили та турботи про себе, а не слабкість. Це важливий крок у процесі подолання апатії та повернення до активного життя.