Як надавати підтримку пораненим ветеранам та ветеранкам: Поради для близьких та друзів

Травми, шок, страх та виснаження можуть ускладнювати взаєморозуміння та злагодженість між пораненими ветеранами, їх близькими та тими, хто їх лікує. У таких умовах особливо важко знаходити сили та способи для ефективної підтримки. Наші захисники часто перебувають у стані шоку або близькому до нього, і можуть миттєво до нього повертатися. Серед поширених переживань — сумніви у майбутньому, страх стати тягарем для родини, відчуття ізоляції або переконання у власній нездатності приносити користь суспільству. Один із найглибших внутрішніх сумнівів — це невіра у власні сили та можливість впливати на власне життя. Коли пацієнту кажуть: «Все буде добре», він може сприйняти це як сигнал про виключення з процесу прийняття рішень, адже його не вважають здатним впливати на результат. Це посилює відчуття безпорадності, що значно ускладнює лікування.

💬 Ключове повідомлення, яке варто передати у такі моменти — «Ти не сам/сама!» Ця фраза може мати набагато більший вплив, ніж навіть відчуття фізичної безпеки.

**Що говорити, коли не знаєш, що сказати:**
Коли ситуація складна і здається, що бракує слів, спробуйте такі фрази:

💬 «Ти нам потрібен/потрібна. Ми намагаємося тобі допомогти, і нам важлива твоя участь».

**Поради для близьких поранених ветеранів та ветеранок:**

▫️ Підтримуйте баланс між спілкуванням та можливістю для людини побути наодинці. Забезпечте можливість зв’язатися з вами будь-коли: «Я постійно на зв’язку, можеш писати чи дзвонити, коли завгодно, це нормально». Якщо людина часто звертається до вас, це може свідчити про потребу в психологічній підтримці. Спробуйте застосувати алгоритм із посібника «Поговори зі мною: як надавати базову психологічну допомогу». У більшості випадків цього достатньо.

▫️ Залучайте людину до різних справ у ролі помічника, а згодом домовтеся про постійні обов’язки, які вона вже здатна виконувати. Це допоможе відновити відчуття власної спроможності.

**Поради для друзів, які відвідують поранених ветеранів та ветеранок:**

▫️ Якщо є можливість, розподіляйте справи та витрати між усіма, як і раніше, враховуючи при цьому обмеження пораненого чи хворого.

▫️ Не тисніть надмірною увагою чи запитаннями. Дотримуйтесь принципу «захоче — розкаже».

▫️ Більше жартуйте та просіть розповідати смішні історії. Гумор — це чудовий спосіб подолати ніяковість і знизити напругу.

**Поради для знайомих та колег поранених ветеранів та ветеранок:**

▫️ Спочатку більше розповідайте про себе. Це допоможе створити більш невимушену атмосферу.

▫️ Коротко, чітко та щиро висловіть готовність допомогти за потреби.

▫️ Головне правило: не тисніть на людину своїми емоціями. У пораненої людини достатньо власних емоцій, з якими їй доводиться справлятися, і ваші емоції тут недоречні. Якщо ви не можете впоратися зі своїми почуттями, краще тимчасово відійти.

▫️ Якщо ви незнайомі, перш за все, дотримуйтесь правильної дистанції. Почніть з максимальної відстані, яку дозволяє простір, поясніть, чому ви прийшли, а потім запитайте, чи можна підійти ближче. Спостерігайте за невербальними сигналами (вираз обличчя, поза) людини, щоб переконатися, що дистанція залишається комфортною.

ℹ️ Матеріали підготовлено за підтримки проєкту «Як ти, брате?». Це волонтерська ініціатива, спрямована на збір та поширення найкращих практик збереження стосунків, відновлення контакту та взаємної підтримки під час війни. Посібники та лекції доступні безкоштовно. Завантажити їх можна на сайті або замовити друковану версію, оплативши лише доставку Новою Поштою, за посиланням: https://yakty.com.ua/shop

#ПолітикаГероїв #поважай_та_дій