Як правильно підтримати людину, яка пережила втрату близьких на війні: Покрокова інструкція

Втрата рідної людини на війні – це глибока травма, яка порівнюється з вибухом або контузією. Вона руйнує зв’язок не лише з померлим, але й з усім світом. Люди, які не пережили подібного, часто не розуміють глибину горя або ж бояться надмірної емоційної напруги. Наслідком цього стають незграбні поради на кшталт «треба рухатися далі», «відпустити минуле» або повне уникнення спілкування.

Три ефективні кроки для розмови та підтримки:

1. **Висловлення співчуття:** Щиро скажіть, що ви співчуваєте та готові бути поруч у будь-який час. Це найважливіше – показати свою присутність.

2. **Ненав’язлива турбота:** Допомагайте з буденними справами – приготувати їжу, сходити до магазину, прибрати. Уникайте зауважень чи критики, зосередьтеся на практичній допомозі.

3. **Спільні спогади:** Коли людина готова говорити про померлого, сядьте поруч, уважно вислухайте. Поділіться теплими спогадами про ту людину. Це допомагає зберегти зв’язок і полегшити біль.

**Не потрібно особливої поведінки**

Ваша звичайна людяність – це найкраща підтримка. Якщо ви зазвичай співчутливі та дбайливі, використовуйте ці якості. Досвідчені військові та волонтери часто демонструють саме таку поведінку, підтримуючи одне одного. Дійте природно, так, як ви поводитеся в менш критичних ситуаціях.

**Чого не слід робити:**

* **Не запитуйте про почуття:** Людина часто сама не розуміє своїх емоцій і не знає, чи «правильні» вони. Питання про почуття можуть викликати провину, сором чи розгубленість. Надмірна увага до переживань посилює стрес.
* **Не розпитуйте про обставини втрати:** Якщо ви дізналися про втрату безпосередньо від людини, можна запитати «Як це сталося?», але без зайвих деталей. Про обставини краще дізнатися з інших джерел. Надмірні запитання створюють відчуття допиту та стресу.
* **Не жалійте – підтримуйте:** Жалість сприймається як ставлення до людини як до жертви. Підтримка ж – це визнання болю, але з вірою в силу людини подолати його. Саме підтримка, а не жалість, допомагає впоратися з втратою.

**Заборонені фрази, яких слід уникати:**

* “Тобі треба жити далі.”
* “Ти молода(ий), ще знайдеш собі пару.”
* “Тобі ж ще дітей треба народжувати.”
* “Треба відпустити.”
* “Не сумуй за минулим.”
* “Іншим набагато гірше, вони цілі сім’ї втратили.”
* “Ти маєш бути сильним/сильною.”
* “Тримайся заради сім’ї.”
* “Тримайся, час лікує.”
* “Зараз війна, усі когось втрачають.”

Такі фрази збільшують відчуття самотності, можуть викликати злість та агресію. Натомість, краще сказати: “Я щиро співчуваю. Я тут, поруч, з тобою. Можеш до мене звертатися в будь-який момент”.

🫂Підготовлено за матеріалами від БФ “Як ти, брате?” – волонтерського проєкту, що поширює практики підтримки одне одного під час війни.

Посібники та лекції доступні для завантаження на сайті або у друкованому вигляді.

#ПолітикаГероїв #поважай_та_дій