Як підтримати людину, яка втратила близьких на війні: покроковий посібник

Втрата близької людини на війні – це глибока травма, яка порівнюється з вибухом чи контузією. Вона може спричинити розрив не тільки зі спогадами про загиблого, але й з усім світом навколо. Оточення часто не розуміє глибини горя, відчуваючи напругу від людини, яка переживає втрату. У відповідь лунають поради: “рухайся далі”, “відпусти минуле”, “не зациклюйся на поганому”, або ж контакт взагалі припиняється.

Три кроки ефективної розмови:

1. **Висловіть співчуття:** Скажіть, що ви поруч і готові підтримати у будь-який момент. Це найважливіше – показати свою присутність.
2. **Проявіть турботу:** Оточіть людину ненав’язливою турботою. Допомагайте з повсякденними справами, не критикуйте і не давайте зайвих порад. Просто будьте поруч.
3. **Вислухайте і згадайте:** Коли людина захоче поговорити про загиблого, сядьте поруч, спокійно вислухайте. Якщо є можливість, згадайте теплі, добрі історії про цю людину. Це допоможе зберегти пам’ять та дасть відчуття зв’язку.

**Не потрібна надмірна “особлива поведінка”**

Пам’ятайте, що ви вже вмієте підтримувати. Коли хтось сумує, ви виявляєте співчуття, стаєте серйозними та дбайливими. Ці природні людські реакції – саме те, що допомагає. Військові та волонтери, які щодня стикаються з подібними ситуаціями, використовують саме такі підходи. Робіть те, що для вас природно. Ваша звичайна поведінка, сповнена емпатії, буде найціннішою.

**Чого варто уникати:**

* **Не питайте про відчуття:** Людина часто сама не розуміє своїх емоцій і не знає, чи вони “правильні”. Запитання про почуття можуть викликати провину, сором чи розгубленість. Надмірна увага до переживань лише посилює стрес.
* **Не розпитуйте про обставини втрати:** Якщо ви дізналися про смерть від самої людини, можна запитати “Як це сталося?”, але уникайте додаткових уточнень. Деталі краще дізнатися з інших джерел. Надмірна кількість запитань може створити відчуття допиту та посилити стрес.
* **Не жалійте – підтримуйте:** Жалість сприймається як ставлення до людини як до жертви, безпорадної та слабкої. Підтримка ж – це визнання болю, але з вірою в сили людини подолати його. Підтримка визнає страждання, але також визнає стійкість.

**Заборонені фрази, яких слід уникати:**

* “Тобі треба жити далі.”
* “Ти молода(ий), ще знайдеш собі пару.”
* “Тобі ж ще дітей треба народжувати.”
* “Треба відпустити.”
* “Не сумуй за минулим.”
* “Іншим набагато гірше, вони цілі сім’ї втратили.”
* “Ти маєш бути сильним/сильною.”
* “Тримайся заради сім’ї.”
* “Тримайся, час лікує.”
* “Зараз війна, усі когось втрачають.”

Такі фрази посилюють відчуття самотності, можуть викликати злість та агресію. Замість них краще сказати:

🫂 “Я щиро співчуваю. Я тут, поруч, з тобою. Можеш до мене звертатися в будь-який момент”.

ℹ Матеріали підготовлено за підтримки БФ “Як ти, брате?” – волонтерського проєкту, що поширює практики підтримки одне одного під час війни серед військових та цивільних. Посібники та лекції безкоштовні. Завантажити або замовити друковані версії можна на сайті (оплата лише за доставку “Новою Поштою”): https://yakty.com.ua/shop

#ПолітикаГероїв #поважай_та_дій