Як спілкуватися з ветеранами та ветеранками із порушеннями зору

🔷 Отримавши поранення, частина Захисників і Захисниць зіштовхуються не лише з фізичним болем, а й із викликами, які змінюють саме сприйняття світу — зокрема, це стосується травм чи інших ушкоджень органів зору. Це серйозна зміна, яка вимагає адаптації та розуміння з боку оточуючих.

📖 Саме тому важливо знати кілька простих, але надзвичайно важливих порад із “Довідника безбар’єрності” — ініціативи й флагманського проєкту першої леді Олени Зеленської. Ці рекомендації допоможуть зробити спілкування із незрячими людьми більш уважним, чуйним та значно зменшити комунікаційні бар’єри. Міністерство у справах ветеранів України надає важливу інформацію щодо правильної комунікації та взаємодії з ветеранами та ветеранками, які мають порушення зору.

🤝 Комунікація та взаємодія:

☑️ Під час зустрічі завжди представляйтеся самі та називайте людей, які з вами. Якщо доречно, коротко опишіть місце, де ви перебуваєте, щоб створити повну картину для людини.
☑️ Завжди звертайтеся безпосередньо до людини з порушенням зору, а не до її супровідника. Це вияв поваги до її самостійності.
☑️ Якщо ви читаєте текст для людини з порушенням зору, спочатку поясніть, що саме будете читати, і не пропускайте інформацію, якщо вас про це не попросили. Повна передача інформації — запорука розуміння.
☑️ Завжди уточнюйте, як людині зручніше комунікувати. Деякі віддають перевагу телефонним розмовам, інші — голосовим чи текстовим повідомленням, які зчитує програма екранного доступу. Повага до індивідуальних потреб є ключовою.
☑️ Якщо ви їсте разом у закладі, повідомте, яку страву приносять, де вона стоїть і що є в тарілці. Ніколи не кладіть нічого на тарілку без попередження, щоб уникнути несподіванок.
☑️ Надсилаючи голосове повідомлення, зробіть коротку паузу після початку запису. Під час відтворення повідомлення завершується озвучення даних з екрану, через що перші слова вашого послання людина може не почути, якщо ви почнете записувати з перших секунд. Ця невелика пауза допоможе зберегти важливу інформацію.

❗ Безпека та орієнтування у просторі:

☑️ Запропонуйте людині свою руку, щоб вона могла краще зорієнтуватися в просторі, але не наполягайте, якщо вона відмовляється. Повага до особистих кордонів є важливою.
☑️ Слідкуйте, щоб двері, вікна чи дверцята меблів були щільно зачинені, щоб уникнути травм під час пересування. Також звертайте увагу на предмети, що можуть розбитися, і розташовуйте їх у безпечних місцях.
☑️ Завжди попереджайте про будь-які перешкоди на шляху — сходинки, пороги, бордюри, низькі гілки дерев, або зміну поверхні під ногами. Це допоможе уникнути небезпечних ситуацій.
☑️ За столом запропонуйте людині з порушенням зору безпечне місце, де немає гарячих напоїв чи крихких предметів, які можуть спричинити незручності чи небезпеку.
☑️ Не намагайтеся силоміць посадити людину, підштовхуючи до стільця. Натомість, опишіть, де стоїть стілець, і покладіть її руку на його спинку, дозволяючи їй самостійно сісти.

☝ Важливо пам’ятати, що порушення зору можуть бути різними: від слабкозорості до повної незрячості. Хтось розрізняє світло і тінь, а хтось лише кольори й контури предметів. Однак, кожен із цих людей живе, спілкується, працює, мріє. Наше завдання — навчитися правильно та з повагою комунікувати, не ігноруючи ці особливості, а враховуючи й поважаючи їх. Турбота та увага роблять світ кращим для всіх.

Мінветеранів