«Як тебе не любити, Києве мій»: Історія та значення гімну Києва

♫ «Як тебе не любити, Києве мій» – одна з найвідоміших пісень, присвячених столиці України. Але мало хто знає, як саме вона стала символом Києва. Дізнайтеся більше про гімн Києва та його історію.

Історія створення цієї пісні почалася випадково. Поет Дмитро Луценко, перебуваючи на Володимирській гірці, почув фразу хлопця, звернену до дівчини: «Як тебе не любити!». У його уяві миттєво виникло продовження: «Києве мій» – так з’явилися перші рядки майбутнього шедевру.

Музику до вірша написав видатний український композитор Ігор Шамо. Саме його мелодія зробила гімн Києва впізнаваним з перших нот, викликаючи щемливі почуття у кожного, хто її чує.

Вперше гімн Києва прозвучав у виконанні оперних співаків Юрія Гуляєва та Костянтина Огнєвого. Їхні голоси додали пісні глибини та емоційної сили, зробивши її справжнім гімном міста.

У минулому гімн Києва «Як тебе не любити, Києве мій» відкривав і завершував ефір на українському телебаченні. Під час трагічних подій війни, ця пісня звучала навіть в укриттях метро, ставши символом стійкості та надії для киян.

У 2014 році «Як тебе не любити, Києве мій» отримала офіційний статус гімну Києва, ставши гімном територіальної громади міста.

Автори гімну Києва – Дмитро Луценко та Ігор Шамо – були відзначені Шевченківською премією за свій внесок у культуру України. Сьогодні їхні імена носять вулиці, бульвари та музичні школи Києва.