Україна стикається зі зростанням споживання тютюнових та нікотинових виробів серед молоді. Згідно з дослідженням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, 45% молодих людей віком 18–29 років вживають тютюнові або нікотинові вироби, що на 12% більше, ніж у 2024 році (33%). Тривожно, що майже половина молодих курців вживає одразу кілька видів продукції: сигарети, тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН), електронні сигарети та кальяни.

Змінюється форма — мета незмінна

Коли загрози від вживання традиційних сигарет були беззаперечно доведені науковцями, попит на них почав знижуватися. У відповідь тютюнові компанії створили електронні сигарети та тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН), а однією з останніх новинок стали нікотинові снюси. Маркетологи активно підмінюють поняття: замість “тютюну” — “інновації”, замість “токсичних продуктів” — “бездимні вироби”, замість “куріння” — “нагрівання”, замість “сигарет” — “стіки”, а замість “залежності” — “відповідальний вибір”.

Існують переконливі докази того, що тютюнові компанії цілеспрямовано просувають ТВЕН саме серед молодіжної аудиторії. Куріння рідко призводить до довголіття через рак, інсульти та хвороби серця. Тютюнові компанії це знають і компенсують втрати, потребуючи “поповнення” тих, хто передчасно помер. Чим раніше молода людина потрапляє в залежність, тим довше і більше вона платить — здоров’ям і грошима.

Тютюнові компанії використовують агресивні маркетингові стратегії, що приховують пастки залежності та хвороб за масками інновацій, смаку, стилю й оманливих обіцянок меншої шкоди.

Пастки тютюнової індустрії: що насправді криється за “новими” виробами

Тютюнові корпорації інвестують величезні кошти в рекламні та PR технології, удосконалюючи їх. Нижче — головні пастки, які використовує тютюнова індустрія для збільшення продажів.

Пастка №1: Менша шкода/Продукт зниженого ризику
Криється за маскою турботи про здоров’я споживачів та “інновацій”.

Реальність: Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наголошує, що на сьогодні не існує жодних доказів того, що ТВЕН є менш шкідливими, ніж традиційні сигарети. Тютюнова індустрія просуває тютюнові стіки для нагрівання як “продукт зниженого ризику”. 38% молодих споживачів вірять в цей оманливий міф.

Незалежні дослідження демонструють, що вміст понад 20 шкідливих хімічних речовин у тютюнових виробах для нагрівання значно вищий, ніж у сигаретному димі. Значна частина споживачів комбінує ТВЕН із сигаретами, що посилює шкоду. Для молоді ТВЕН стали початком вживання тютюну.

Пастка №2: Привабливі смаки, але приховані небезпеки
Криється за маскою смачних, як солодощі, виробів з приємним ароматом.

Реальність: Ароматизовані вироби — потужний маркетинговий інструмент. Ягідні, фруктові, м’ятні смаки маскують гіркоту тютюну, створюючи ілюзію безпечного досвіду. 81% молодих споживачів ТВЕН обирають ароматизовані варіанти. 65% дорослих українців підтримують заборону ароматизаторів у таких виробах, розуміючи, що це гачок.

Заборона ароматизованих ТВЕН є зобов’язанням України для вступу в ЄС відповідно до Директиви 2014/40/ЄС. Заборона ароматизованих сигарет вже діє в Україні.

Пастка №3: Красива пачка, яка продає залежність
Криється за маскою стильної, технологічної упаковки.

Реальність: Закон України «Про захист прав споживачів» гарантує право на достовірну інформацію. На пачках тютюнових стіків відсутні графічні медичні попередження та інформація про сервіс допомоги у припиненні куріння. Упаковки ТВЕН виглядають як цукерки або снеки, приваблюючи молодь і формуючи позитивне ставлення до продукту.

Курці ТВЕНів на 20% рідше помічають попередження на пачках, ніж курці сигарет. Лише менше половини курців ТВЕН задумуються про відмову від вживання тютюну від наявного текстового медичного попередження. 81% українців підтримує впровадження графічного медичного попередження на пачках ТВЕН та пристроїв.

Пастка №4: Тютюнові вітрини — як рекламна платформа
Криється за маскою яскравого, сучасного, стильного і доступного продукту.

Реальність: Попри заборону реклами, яскраві вітрини із ТВЕНами біля кас, трендово оформлені точки продажу — це фактична реклама, що формує імпульсивне бажання придбати.

75% молоді віком 18-29 років наражаються на рекламу ТВЕН, зокрема біля точок роздрібної торгівлі. Більшість українців (70%) підтримують повну заборону такої вітринної викладки.

Пастка №5: Оманлива, маніпулятивна реклама

Криється за маскою свободи, успіху, трендовості

Реальність: Індустрія систематично порушує заборону реклами, просуваючи продукцію через соціальні мережі, банери, відео в Інтернеті, статті у ЗМІ, спонсорування заходів, блогерів. Багато ініціатив позиціонуються як соціальна підтримка, але слугують платформами для непрямої реклами.

Пастка №6: Тютюнові “Благодійники”
Криється за маскою допомоги Україні.

Реальність: Тютюнові компанії використовують “благодійність”, щоб створити образ соціально відповідального бізнесу. Допомога армії, проєкти для молоді, екологічні ініціативи — це стратегія пом’якшення репутаційних ризиків.

Philip Morris International та Japan Tobacco International є найбільшими платниками податків в бюджет росії з усіх іноземних компаній та визнані міжнародними спонсорами війни проти України.

Законопроєкт №12091: важливий крок для захисту молоді

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №12091, який відповідає міжнародним зобов’язанням України та імплементує положення Директиви 2014/40/ЄС. Документ передбачає:

• запровадження обов’язкових попереджень на пачках ТВЕН;
• заборону смакових добавок;
• заборону видимого розміщення тютюнових виробів у вітринах;
• посилення контролю за онлайн-просуванням.

Цей законопроєкт — інвестиція в здоров’я наступних поколінь, збереження людського капіталу та крок до вирішення демографічної кризи.

center-life.org