🕊️ ДУША ОЛЕКСАНДРА ВОЙТКОВА ПОЛЕТІЛА ДО НЕБЕС 🕊️

Журавлі курличуть над Дунаєвеччиною, а осіннє небо вкривається скорботою. Наш край знову обійняли біль і смуток – сьогодні громада у жалобній тиші проводжала в останню путь свого сина, Захисника, Героя – ВОЙТКОВА Олександра Вікторовича.

Старший солдат, наш земляк, відважний воїн – він віддав найцінніше, своє життя, щоб ми мали право жити у мирі й свободі. Його загибель 7 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Новоданилівка Запорізької області стала страшним ударом для матері, сестри, рідних, друзів, побратимів і всієї громади. Ми пам’ятатимемо Олександра Войтькова як справжнього Героя.

Народжений 28 вересня 1979 року у селі Січинці, він виріс серед нас. Маленьким Сашком ходив у місцевий дитсадок, навчався у Дунаєвецькій школі №3, здобув професію автослюсаря. Доля рано випробувала його – у 12 років він залишився без батька й став єдиною чоловічою опорою для родини. Та, попри всі труднощі, життя виховало у ньому силу, доброту й мужність. Служба у війську, участь в АТО, нагорода Президента «За оборону України» – це були не просто рядки біографії, це була його дорога честі. Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, Олександр не вагався – знову став до лав захисників Батьківщини. Там, де кожен день – ризик, а кожен крок – небезпека. Він двічі приїздив у короткі відпустки. Востаннє – у травні цього року. Торкнувся мирного життя, обійняв рідних – і повернувся на фронт…

Але війна безжальна… Минуло майже чотири місяці тривожного очікування, невідомості та болю, перш ніж стало відомо: Олександр загинув. Лише після ідентифікації за ДНК він повернувся сьогодні до рідної землі – повернувся на щиті. Більше не переступить поріг рідної оселі, не пройде знайомими стежками, не порадіє сонячному ранку. Ми глибоко сумуємо разом з родиною загиблого героя Олександра Войтькова.

Сьогодні у Дунаївцях та у рідному селі Січинці щеміло серце від плачу. Люди виходили з домівок, ставали на коліна, схиляли голови, тримаючи в руках синьо-жовті прапори. Поховали Захисника з усіма військовими почестями в рідному селі. Олександр Войтков назавжди залишиться у любові рідних, у пам’яті побратимів, у вдячності громади.

Дорога родино! Нехай Господь дарує вам сили витримати цю невимовну втрату, а світла пам’ять про Олександра стане джерелом гордості й духовної опори. Вічна пам’ять і слава Герою!