Ясенева смарагдова вузькотіла златка: захист ваших дерев

Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) – надзвичайно небезпечний шкідник, що вражає ясен, в’яз та інші листяні породи. Важливо знати, як захистити свої дерева від цієї загрози. Цей шкідник також пошкоджує тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу та ліщину. Назва походить від яскравого забарвлення жуків: смарагдово-зеленого з золотистим, бронзовим або фіолетовим відтінком, а черевце має переливчастий червонувато-пурпурний колір.

Батьківщиною ясеневої смарагдової вузькотілої златки (Agrilus planipennis Fairmaire) є Корейський півострів, північно-східний Китай та Монголія. У цих регіонах златка вражає місцеві види ясена та деякі інші дерева. На жаль, дерева, заселені ЯСВЗ, гинуть дуже швидко – за 1-3 роки.

Ознаки ураження дерев ЯСВЗ:

• Крона стає розрідженою.
• Крона починає засихати згори донизу.
• Під відсталою корою видно личинкові ходи, заповнені буровим борошном.
• На стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-подібної форми.

В Україні ясенева смарагдова вузькотіла златка може активно розмножуватися при середній температурі +19°C і витримувати зимівлю при -30°C. Як і інші небезпечні стовбурові шкідники, вона руйнує деревину як у живих деревах, так і в заготовленій технічній деревині.

Морфологічні та біологічні особливості златки

Довжина жука становить 7,5-15,00 мм, ширина – до 3 мм. Яйця овальні, розміром 1×0,6 мм. Личинки досягають довжини до 3 см. Заляльковування відбувається в кінці квітня – травні. Молоді жуки прогризають вихідний канал протягом 1-2 тижнів. Льотний отвір має типову D-подібну форму, характерну для роду Agrilus, шириною 3-4 мм.

Шляхи поширення ЯСВЗ

Смарагдова златка поширюється за допомогою транспортних засобів з вантажним і посадковим матеріалом, дерев’яною тарою та дровами на всіх стадіях розвитку. Дорослі особини самостійно переміщуються на незначні відстані (1-20 км). Зазвичай шкідник нападає на окремо стоячі дерева або на узлісся, рідше вражає дерева в глибині лісу.

Шкодочинність ЯСВЗ

Ясенева смарагдова вузькотіла златка завдає шкоди деревам у полезахисних насадженнях, рідше – в лісах. Великої шкоди завдають як дорослі жуки, так і личинки. Жуки живляться листям, а личинки – стовбурами. Личинкові ходи дуже вигнуті, заповнені буровим борошном і розширюються в міру росту личинки. Заселені дерева мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і гілок з’являються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів потрібно знімати кору з живих дерев.

Карантинні заходи проти златки

Лісоматеріали та дерев’яна тара, що ввозяться на територію України, підлягають карантинному огляду на наявність шкідників.

Основні заходи профілактики поширення комахи:

• Визначення меж заселення насаджень шкідником.
• Встановлення нагляду за розвитком, в т.ч. з використанням феромонних пасток бар’єрного типу.
• Своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням.
• Залучення і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.