Ясенева смарагдова вузькотіла златка є одним з найнебезпечніших інвазивних шкідників, що становить серйозну загрозу для лісів та міських насаджень. Вперше на території України цей небезпечний жук був виявлений у 2019 році в Луганській області. Згодом, у 2021 році, його присутність зафіксували вже на Харківщині та у столиці – місті Києві, що свідчить про стрімке поширення цього агресивного шкідника. Це викликає значне занепокоєння серед екологів та лісових господарств, оскільки ясенева смарагдова вузькотіла златка здатна завдати колосальної шкоди деревам у максимально короткі терміни.

Свою назву ясенева смарагдова вузькотіла златка отримала завдяки своєму характерному забарвленню. Жуки мають яскраво смарагдово-зелений колір з можливими золотистими, бронзовими або фіолетовими переливами, тоді як їх черевце відрізняється ефектним переливчастим червонувато-пурпуровим відтінком. Таке забарвлення робить їх досить помітними, проте їхня руйнівна дія залишається головною особливістю. Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) є надзвичайно агресивним шкідником, що вражає ясен, горіх та інші листяні породи дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників, ЯСВЗ має унікальну здатність нападати навіть на абсолютно здорові дерева, що робить її особливо небезпечною. Уражені цим шкідником дерева, як правило, всихають протягом всього двох-трьох років.

         Жуки ясеневої смарагдової вузькотілої златки живляться листям у кронах дерев. У сонячну та теплу погоду вони найбільш активні з 6:00 до 20:00, здійснюючи польоти на відстань до 1 кілометра у пошуках нових кормових рослин. При погіршенні погоди або вночі жуки ховаються у листі та тріщинах кори. Самці живуть близько двох тижнів, а самки – до трьох тижнів, що дозволяє їм відкласти велику кількість яєць. Самки відкладають яйця поодиноко (до 70-90 штук) на поверхню та у тріщини кори стовбурів, а також у нижні частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Приблизно через 7-10 днів з яєць вилуплюються личинки, які одразу ж забурюються в кору і досягають лубу, яким живляться протягом усього літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою і розширюються зі зростанням личинки, що призводить до повного порушення сокоруху дерева.

         Величезну роль у поширенні ясеневої смарагдової вузькотілої златки відіграють організації, що займаються озелененням та лісовідновленням, які часто не дотримуються належних фітосанітарних заходів. Іншим вірогідним шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою безпосередньо із регіонів їх природного поширення, зокрема з Азії.

         Шкідливість ЯСВЗ є загрозливо великою і вимагає негайної уваги. Для успішної та ефективної боротьби з цим екзотичним шкідником вкрай важливим є його раннє виявлення. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки. На жаль, єдиним ефективним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка та подальше знищення уражених дерев. Це єдиний надійний метод, що дозволяє запобігти подальшій епідемії.

         З метою запобігання неконтрольованому поширенню шкідника та в разі підозри на зараження дерев ясеневою смарагдовою вузькотілою златкою, необхідно негайно звернутися до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у вашій області. Своєчасне реагування є ключем до збереження наших лісів та зелених насаджень від цієї смертельної загрози.

Ю.Бєлік, державний фітосанітарний інспектор.

« повернутися