Новгород-Сіверська Отг
Ящур: Загроза для Тварин та Людей – Поради та Профілактика
Ящур – небезпечна зоонозна хвороба
У зв’язку з реєстрацією випадків ящуру на території Європейського Союзу, Новгород-Сіверське районне Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області інформує про необхідність ознайомлення з інформацією щодо цього захворювання.
Ящур – це гостропротікаюче висококонтагіозне вірусне захворювання, що вражає переважно велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних, але також сприйнятливі й дикі тварини, такі як олені, козулі, лосі та дикі кабани. Важливо розуміти, що ящур може становити загрозу і для людей. Основний шлях зараження людей відбувається через споживання сирого молока від хворих тварин, а також через продукти його переробки, зокрема, рідше через м’ясо.
Існує ймовірність прямої передачі інфекції людині повітряно-краплинним шляхом при контакті з хворою твариною. Інфіковані люди можуть виділяти вірус через дихальні шляхи протягом 24-48 годин. Поширення ящуру може негативно вплинути на розвиток сільського господарства, спричиняючи значні економічні збитки. Хвороба характеризується швидким поширенням на великих територіях, викликаючи високий падіж серед молодняку та поодинокі летальні випадки серед дорослих тварин.
Шляхи передачі ящуру:
* Прямий контакт з інфікованими свійськими або дикими тваринами. Виділення вірусу відбувається через дихання, слину, фекалії, сечу, молоко та сперму – за 4 дні до появи клінічних ознак.
* Контаміновані продукти тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко). Вірус може зберігатися від одного дня до кількох тижнів.
* Забруднений одяг, взуття, обладнання тощо (сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати).
* Передача вірусу повітрям (вітер) за низької температури та високої вологості.
Інкубаційний період захворювання може тривати від кількох днів до двох тижнів.
Як розпізнати ящур?
Ступінь тяжкості клінічних ознак залежить від штаму вірусу, віку, виду та породи інфікованих тварин. У хворих тварин на внутрішній поверхні ротової порожнини, язиці, вимені та кінцівках виникають ураження у вигляді афт. Також спостерігається підвищене слиновиділення, втрата апетиту (анорексія), кульгавість, лихоманка, аборти та раптова загибель новонародженого молодняку, а також зниження молочної продуктивності.
У разі підозри на наявність захворювання у свійських тварин, необхідно негайно повідомити Держпродспоживслужбу або державну лікарню ветеринарної медицини у вашому районі.
Запобіжні заходи щодо ящуру:
* Суворий контроль доступу людей, транспорту та обладнання до стада.
* Регулярна дезінфекція місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття.
* Обов’язковий профілактичний карантин при переміщенні тварин до/з господарства.
* Належна утилізація гною та сміття. Утилізацію трупів тварин здійснювати на місцях діючих худобомогильників та біотермічних ям.
* Користувачам мисливських угідь всіх форм власності, у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин, повідомляти державну службу ветеринарної медицини району.

