Ящур – небезпечна загроза для людей та тварин: Профілактика та заходи безпеки

Ящур – це висококонтагіозне вірусне захворювання, яке становить серйозну небезпеку для сільськогосподарських тварин та, потенційно, для людей. У цій статті ми розглянемо основні аспекти ящуру, включаючи шляхи зараження, симптоми, наслідки та заходи профілактики. Актуальність даної теми підкреслюється постійною загрозою поширення хвороби та її негативним впливом на економіку та здоров’я населення.

Ящур – це гостре вірусне захворювання, що вражає переважно велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних. Однак, сприйнятливі також і дикі тварини, такі як олені, козулі, лосі та дикі кабани. Важливо відзначити, що ящур може передаватися і людям, створюючи додаткові ризики для здоров’я.

Поширення та актуальність ящуру

Хвороба реєструється в багатьох країнах світу. Наразі Україна вважається вільною від ящуру, проте випадки захворювання фіксуються в сусідніх країнах. Це підкреслює важливість пильності та впровадження превентивних заходів.

Шляхи зараження людей

Основний шлях інфікування людей – через вживання сирого молока хворих тварин або продуктів його переробки. Рідше зараження можливе через вживання м’яса. Пряма передача інфекції повітряно-краплинним шляхом при контакті з хворою твариною також є можливою.

Людина може виділяти вірус у респіраторному тракті протягом 24-48 годин після зараження.

Економічні наслідки та вплив на сільське господарство

Виникнення ящуру може мати значний вплив на розвиток сільського господарства та призвести до значних економічних збитків. Спалах хвороби в країні негайно викличе заборону експорту тваринницької продукції до країн, вільних від ящуру. Це може призвести до втрати ринків збуту та значних фінансових втрат для фермерів.

Швидкість поширення та симптоми у тварин

Хвороба має здатність швидко поширюватись на великій території. Серед молодняку спостерігається високий падіж, а серед дорослих тварин можливі поодинокі летальні випадки.

Шляхи передачі ящуру:

• Прямий контакт з інфікованими свійськими або дикими тваринами. Виділення вірусу відбувається через дихання, слину, фекалії, сечу, молоко та сперму за 4 дні до появи клінічних ознак.
• Контаміновані продукти тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко). Вірус може зберігатися від одного дня до декількох тижнів.
• Забруднений одяг, взуття, обладнання та інші предмети (сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати).
• Передача через повітря (вітер) за низької температури та високої вологості.

Інкубаційний період може тривати від декількох днів до двох тижнів.

Як розпізнати ящур у тварин?

Важкість клінічних ознак залежить від штаму вірусу, віку, виду та породи інфікованих тварин. У хворих тварин спостерігаються ураження афтами на внутрішній поверхні ротової порожнини, язиці, вимені та кінцівках. Також з’являється слиновиділення, анорексія, кульгавість, лихоманка, аборт та раптова загибель новонародженого молодняку. Відбувається зниження молочної продуктивності.

У разі підозри щодо наявності хвороби у свійських тварин необхідно негайно повідомити Держпродспоживслужбу або державну лікарню ветеринарної медицини у вашому районі.

Рекомендації для керівників тваринницьких господарств

Керівникам тваринницьких господарств слід пам’ятати: Ящур – це вірусна хвороба тварин, що може призвести до вибраковки всього поголів’я. Тому необхідно вживати всіх можливих заходів для запобігання поширенню хвороби.

Заходи профілактики ящуру:

• Дотримання закритого режиму роботи на всіх тваринницьких господарствах.
• Вжиття всіх необхідних заходів для уникнення контактів тварин під час переміщення, що можуть призвести до зараження вірусом ящуру.
• Суворий контроль доступу людей, транспортних засобів та обладнання до стада.
• Регулярна дезінфекція місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття.
• Обов’язкове профілактичне карантинування під час переміщення тварин до або з господарства.
• Належна утилізація гною та сміття, утилізація трупів тварин згідно з законодавством.
• Користувачам мисливських угідь всіх форм власності: у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин, негайно повідомляти державну службу ветеринарної медицини району.

Дотримання цих рекомендацій допоможе зменшити ризик поширення ящуру та захистити здоров’я людей та тварин.