Ящур: Небезпека для України та Заходи Запобігання

Захворювання тварин на ящур продовжує реєструватися в багатьох країнах світу, викликаючи занепокоєння серед фахівців та фермерів. Після тривалої перерви, коли Європа вважалася вільною від цієї хвороби, з’являються нові випадки. Останній зафіксований випадок ящуру в Україні був зареєстрований ще в 1988 році. Однак, поточна епізоотична ситуація в Європі викликає тривогу.

На сьогоднішній день, у 2025 році, ящур вже зафіксовано в трьох європейських країнах: Німеччині, Угорщині та Словаччині. Це свідчить про те, що збудник ящуру наближається до кордонів України, і вкрай важливо вжити всіх необхідних заходів, щоб запобігти його проникненню в нашу країну. Необхідно не просто спостерігати, а діяти рішуче.

Що таке ящур?

Ящур – це гостре вірусне захворювання, що має високу контагіозність. В основному, ящур вражає велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних тварин. Водночас, дикі тварини, такі як олені, козулі, лосі та дикі кабани, також сприйнятливі до цієї хвороби.

Існує сім імунологічно відмінних серотипів вірусу ящуру (А, О, С, SAT1, SAT2, SAT3, Asia1), які включають понад 60 штамів. Важливо розуміти, що імунітет до одного серотипу не забезпечує захист від інших.

Ящур у людей

Небезпека ящуру полягає не тільки в загрозі для тварин, але й для людей. Інфікування людей відбувається переважно через вживання сирого молока від хворих тварин та продуктів його переробки, рідше – через м’ясо. Також можлива передача інфекції повітряно-крапельним шляхом при контакті з хворою твариною. Люди можуть виділяти вірус через респіраторний тракт протягом 24-48 годин.

Вплив на економіку та сільське господарство

Виникнення ящуру може мати серйозні наслідки для розвитку сільського господарства та призвести до значних економічних збитків. Спалах хвороби автоматично призводить до заборони експорту тварин та продуктів тваринництва до країн, вільних від ящуру. Хвороба швидко поширюється, особливо серед молодняку, викликаючи високий відсоток падежу, а також може призвести до летальних випадків серед дорослих тварин.

Шляхи передачі ящуру

Розуміння шляхів передачі ящуру є ключовим для його профілактики.

* Прямий контакт: З інфікованими свійськими або дикими тваринами. Виділення вірусу відбувається через дихання, слину, фекалії, сечу, молоко та сперму – за чотири дні до появи клінічних ознак.
* Контаміновані продукти: Необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко. Вірус може виживати від одного дня до кількох тижнів.
* Забруднені об’єкти: Одяг, взуття, обладнання та інші предмети, такі як сіно, корм, вода та біопрепарати.
* Повітряно-крапельний шлях: Передача вірусу через повітря можлива за низької температури та високої вологості.

Інкубаційний період може тривати від кількох днів до двох тижнів.

Як розпізнати ящур?

Симптоми ящуру можуть відрізнятися в залежності від штаму вірусу, віку, виду та породи тварин. Основними ознаками є ураження афтами (пухирцями) на внутрішній поверхні ротової порожнини, язиці, вимені та кінцівках. Також спостерігається слиновиділення, втрата апетиту, кульгавість, лихоманка, аборти та раптова загибель молодняку, а також зниження виробництва молока.

Що робити при підозрі на ящур?

У разі підозри на захворювання у свійських тварин, необхідно негайно повідомити Держпродспоживслужбу або державну лікарню ветеринарної медицини у вашому районі.

Профілактика ящуру

Запобігання поширенню ящуру вимагає комплексного підходу. Необхідно:

* Суворий контроль доступу людей, транспорту та обладнання до стада.
* Регулярна дезінфекція місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття.
* Обов’язкове профілактичне карантинування при переміщенні тварин.
* Належна утилізація гною, сміття та трупів тварин у спеціально відведених місцях (худобомогильники, біотермічні ями).
* Користувачі мисливських угідь повинні повідомляти державну службу ветеринарної медицини про виявлення трупів диких парнокопитних.

Контактні дані

Телефони для звернень у разі підозри на ящур: 0963464548, 0975335497.