Я з України – це не просто слова, це гордість і покликання. Хоча я не Леся Українка, моя душа співає так само мелодійно, як і українська пісня. Наша мова, наче дзвінкий струмок, несе в собі багатовікову історію, щирість і незламний дух. Ми боремося за правду, за свою свободу, щоночі і щоднини. Ця боротьба – це моя віра, моя переконаність, адже я – з України.

Натхненний рядками великих поетів, я прагну досягти їхньої глибини і щирості. Хочеться, щоб мої слова, моє серцеве одкровення, здобули увагу, торкнулися душ читачів. Я люблю поетів, їхню здатність переливати почуття в слова, закарбовувати мить у вічність. До них, до їхніх творів, я припливаю, немов річка до моря, несучи в собі чисте смирення та безмежну любов до рідної землі. Кожен вірш – це частина моєї душі, вилита на папір, щоб поділитися силою українського духу.

Україна – це земля героїв, це земля, де пісня не вмирає, а боротьба за правду стає сенсом життя. Я пишаюся тим, що я – українець/українка. Це усвідомлення надає сил, натхнення і впевненості у майбутньому. Наша спадщина – це не тільки мова і пісні, але й незламна воля до перемоги, що передається з покоління в покоління. Я вірю, що разом ми здолаємо будь-які перешкоди, адже в наших серцях живе Україна.

Тамара ЛЕОНОВЕЦЬ село Тумень