«Я мушу малювати щодня… Інакше життя втрачає сенс…»

23 липня виповнилося 78 років з дня народження видатного українського графіка та живописця Олександра Володимировича Масика (23. 07. 1947, Конотоп – 24. 10. 2021, Нью-Йорк). Його творчість – це яскрава сторінка в історії українського мистецтва.

Народившись у Конотопі в родині відомого художника Володимира Ілліча Масика, Олександр змалку був оточений творчою атмосферою. Саме батько, Володимир Ілліч, залучив його до мистецтва, прищепивши любов до живопису та графіки. «Я мушу малювати щодня на полотні, усе, що бачу, відчуваю, у чудовій кольоровій гамі. Інакше життя втрачає сенс…» – ці слова художника якнайкраще відображають його безмежну пристрасть до мистецтва, яка стала рушійною силою його життя.

Як зазначає мистецтвознавець Валентина Єфремова, «Щоб ім’я митця стало відомим, йому потрібно подолати чимало складових, бути готовим до наполегливої щоденної праці. Талант у спадок не передається, хіба що виникає природне прагнення реалізувати свої творчі здібності. На його розвиток впливає оточення, в якому виховується майбутній митець». Ці слова цілком стосуються Олександра Масика, земляка Валентини Єфремової, одного з перших у творчому осередку «Мистецька світлиця».

Виходець із краю славетних козаків, спадкоємець родинних традицій, син заслуженого художника України, Олександр Масик впевнено створив своє унікальне мистецьке ім’я. Він здобув початкові творчі навички під керівництвом батька, згодом закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Шевченка, а потім і Київський державний художній інститут (1972). Практично з перших років після закінчення навчання він почав активно брати участь у виставках, а згодом став членом Національної спілки художників України.

Олександр Масик був надзвичайно скромною, вихованою людиною, яка завжди наполегливо досягала поставленої мети. Він надмірно багато працював, у його майстерні завжди був готовий рюкзак для пленерних подорожей, наповнений усім необхідним. Ця відданість творчості вражає.

У його мистецькій спадщині – ціла епоха, в якій центральне місце займала людина. Її присутність відчувається у кожній картині, що нагадує літературний твір, сповнений оригінальних метафор. Портретна серія, натюрморти, пейзажі – все було наповнене неповторною красою «Мальовничої України». Варто згадати і серію офортів, де Масик розкрився як самобутній митець, демонструючи досконале володіння графічною технікою. Його довершені композиції та влучні акценти завжди були спрямовані на створення досконалого художнього образу.

Творчий доробок Олександра Масика налічує понад 90 персональних виставок. Він щедро дарував свої твори численним галереям, музеям та приватним колекціонерам у понад 20 країнах світу. Раритетні роботи Олександра Масика зберігаються і в Конотопському міському краєзнавчому музеї ім. О.М.Лазаревського.

Художник був одержимий творчістю, щоденно наполегливо працював, створюючи свій унікальний мистецький світ легко і невимушено. Це було можливо завдяки його творчому натхненню та глибокому бажанню віддзеркалити красу навколишнього світу у своїх творах. Його мистецтво – це свідчення сили духу та безмежної любові до України.

Сторінка митця: https://www.facebook.com/AlexanderMasyk