«Я нікому зла не зробив, прожив тут від народження. Колись тут була маленька хатка, а цей будинок я років 60 будував і вони його в одну мить знищили», – розповідає житель Дружби Віктор Біндюг, будинок якого згорів в результаті суботнього обстрілу росіян. Ця трагічна подія вкотре підкреслює руйнівні наслідки війни для мирних українців, які щодня стикаються із загрозою втрати домівок та спокою.

За словами чоловіка, того доленосного ранку російські війська почали інтенсивно гатити, коли він ще знаходився у ліжку. Це був звичайний ранок, який перетворився на жахіття.

«Близько шостої ранку в суботу почув два постріли, а за ним третій. Я подивився, а у мене покосилось три стіни і вікна повипадали у будинок. Я був після операції, а тому ледь піднявся, дивлюся, а за шторами відблиски вогню – зайнялись сараї, там був цілий ансамбль сараїв. Полум’я перекинулось на будинок, а у мене був високий будинок з мансардою. У цей час зайнялась і друга хата, куди також влучив снаряд».

Свідчення Віктора є яскравим доказом того, як безжально обстріл Дружби перетворює життя людей на руїни. Чоловік, який все своє життя присвятив розбудові власної оселі, в одну мить втратив все, що мав. Знищення житла – це не просто втрата стін, це втрата історії, спогадів та майбутнього, над яким працював не один десяток років. Особливо цинічним є той факт, що цивільні об’єкти стають мішенню, незважаючи на міжнародні норми та закони.

Мешканець Дружби з сумом зазначає, що російські військові цілеспрямовано стріляли по вулиці, де проживали виключно цивільні особи. Жодного військового об’єкта в цьому районі не було. Це підтверджує системний характер атак на мирне населення та інфраструктуру в рамках повномасштабної Війни в Україні.

Більше того, постраждали не лише його помешкання, але й будинки, які належать людям, що багато років тому виїхали в Росію. Цей факт додає гіркої іронії до ситуації, демонструючи, що навіть минулі зв’язки не захищають від руйнівних наслідків агресії. Наслідки війни відчуваються кожним, незалежно від політичних поглядів чи місця проживання родичів.

Історія Віктора – це лише один із тисяч випадків, коли мирні жителі стають жертвами безглуздої жорстокості. Його розповідь про те, як обстріл Дружби знищив його будинок, є криком душі, що має бути почутим. Кожна така історія є свідченням невиправданих злочинів проти людства та нагадуванням про необхідність якнайшвидшого припинення агресії, яка несе лише біль і руйнування. Українці продовжують боротися за своє право на мирне життя, але ціна цієї боротьби вимірюється зруйнованими долями і втраченими домівками.

Підпишись на Ямпіль.INFO