“Я повернуся за Вами” – не просто слова, а кредо бойової медикині Вікторії Зуєвої, яка ризикувала власним життям заради порятунку інших. На передовій, під шквальним вогнем, вона тримала життя наших захисників буквально в своїх руках, змушуючи їхні серця битися знову. Її мужність та відданість справі вражають, але доля звела її з новими випробуваннями. Після отримання множинних важких поранень внаслідок ворожих обстрілів, Вікторія продовжила свою місію, але вже в іншому амплуа.

Зараз вона є провідною інструкторкою з тактичної медицини у 199-му навчальному центрі Десантно-штурмових військ. Тут, далеко від лінії фронту, вона передає свій безцінний досвід та знання тим, хто готується стати наступним поколінням рятівників для передової. Хоча поранення змінили її фізичні можливості, вони лише посилили її рішучість та місію – рятувати життя. Її історія – це свідчення незламності людського духу та безмежної самовідданості.

“…і він усміхається крізь біль” – ці слова Вікторії описують один з найзворушливіших моментів її служби. Вона з ніжністю звертається до молодого бійця Сергія, який отримав серйозні опіки обличчя: “Сергію, ану давай швидко вмиватися будемо! З брудним обличчям тебе не цілуватиму!” – говорить 21-річна медична сестра-анестезіолог медичного екіпажу 95-ї бригади. Її слова, сповнені турботи та людяності, навіть крізь страждання викликають усмішку на обличчі хлопця, демонструючи силу людського зв’язку та надію навіть у найтемніші часи. Вікторія Зуєва – це приклад того, як можна рятувати життя, навіть коли здається, що все втрачено.

Ця історія надихає та демонструє важливість тактичної медицини та самовідданості наших медиків. Їхня робота на передовій є неоціненною, а їхня стійкість – прикладом для всіх нас. Вони – справжні герої, які щодня ризикують найціннішим, щоб зберегти життя захисників України. Її шлях від бойового медика до інструктора є яскравим доказом того, що справжня місія не знає перешкод. Вона продовжує рятувати, навчати та надихати, роблячи неоціненний внесок у перемогу України.