1 липня 2025 року село Сосонки стало свідком урочистої події – свій поважний 90-річний ювілей відзначила довгожителька громади, Євдокія Пономаренко. Цей день став особливим не лише для ювілярки та її родини, а й для всієї Стрижавської територіальної громади, адже такі події є живим втіленням історії та традицій. Привітати Євдокію Дмитрівну з такою визначною датою завітали поважні гості: голова Стрижавської ТГ Михайло Демченко, начальниця відділу соціального захисту та соціального забезпечення населення Стрижавської селищної ради Ольга Тютюнник, а також староста Сосонського старостинського округу Микола Демченко. Вони висловили найщиріші побажання та вручили ювілярці Почесну грамоту, що засвідчила її багаторічну самовіддану працю, вагомий особистий внесок у розвиток громади та її активну життєву позицію. Це стало визнанням невтомної праці та відданості Євдокії Пономаренко.

💛 Життєвий шлях Євдокії Пономаренко є прикладом незламності та працьовитості. Вона народилася і все своє довге життя прожила у рідному селі Сосонки, яке завжди було її рідною домівкою та опорою. Виросла пані Євдокія у великій та дружній родині, де поряд з нею були ще три сестри. Спогади про дитинство наповнені теплом та взаєморозумінням. «У нас була найкраща мама й дуже згуртована родина. Ніколи не чули сварок чи крику. Вона навчала нас співати, танцювати, чекати всіх на вечерю. А спів у мами був, як у справжньої артистки», — з теплотою поділилася своїми спогадами пані Євдокія. Ці слова яскраво свідчать про міцні сімейні цінності, які вона пронесла через усе життя.

Разом зі своїм чоловіком Євдокія Дмитрівна виховала донечку Ганну, передавши їй усю свою мудрість та життєвий досвід. Значну частину свого трудового життя ювілярка присвятила роботі у місцевій городній бригаді, де її праця була надзвичайно важливою для всієї громади. Вона пригадує, як важко доводилося працювати, адже умови були непрості, але вона ніколи не опускала рук. Навіть після народження донечки Євдокія Дмитрівна повернулася до роботи, коли дитині було всього чотири місяці, демонструючи неймовірну силу духу та відповідальність. Її історія є свідченням того, як українські жінки віддавали себе праці, виховуючи дітей та зберігаючи домашній затишок.

Пам’ять Євдокії Пономаренко зберігає події, які стали переломними для її покоління: жахливий Голодомор, роки Другої світової війни, втрати близьких. ЇЇ батько, Дмитро, мужньо воював на фронті, захищаючи рідну землю. Незважаючи на всі труднощі та випробування, пані Євдокія зазначає, що люди того часу, хоч і були бідними матеріально, мали величезне багатство у серці – вони були добрими, працьовитими та щирими. Взаємодопомога та підтримка одне одного були ключовими факторами виживання в ті нелегкі часи. Ця здатність до єднання та взаємодопомоги є тим цінним уроком, який передає Євдокія Пономаренко наступним поколінням.

До самого виходу на пенсію ювілярка невтомно працювала, паралельно зберігаючи родинне тепло, любов та турботу у своєму домі. Вона виховала доньку, онука, а сьогодні її серце тішиться ще й двома правнуками. Бачити, як зростає родина, як продовжується рід, – це найбільша радість та нагорода для такої людини, як пані Євдокія. Її життєвий шлях, сповнений праці, випробувань та перемог, є справжнім надбанням для Стрижавської громади. Михайло Демченко, голова Стрижавської ТГ, підкреслив важливість таких постатей: «Дякую поважним жителям громади за чесну працю, любов до рідної землі й неймовірну силу духу. Мудрість, доброта й життєва стійкість — це жива історія громади та приклад для всіх». Слова Михайла Демченка є підтвердженням глибокої поваги до життєвого досвіду та мудрості Євдокії Пономаренко.

У цей святковий день, коли відзначається 90-річчя Євдокії Пономаренко, вся громада бажає ювілярці міцного здоров’я, невичерпної бадьорості духу, Божого благословення, тепла та турботи від рідних та близьких. Нехай кожен новий день приносить радість та спокій, а її життєвий оптимізм залишається джерелом натхнення для всіх, хто її знає.

« повернутися