Просування Грузії до членства в ЄС призупинене, оскільки Європейський парламент не визнає чинний уряд країни як законну владу. Ця ситуація означає, що інтеграція Грузії до Європейського Союзу перебуває на паузі на невизначений термін. Заява, оприлюднена на офіційній сторінці Європарламенту на платформі Х, чітко вказує на причини такого рішення. Європейські політики наголошують, що Грузія не може розраховувати на вступ до ЄС, доки її уряд не змінить свій авторитарний курс та не відновить демократичні стандарти.

Європейський парламент висловив свою підтримку грузинському народу, проте водночас підкреслив, що не визнає чинний уряд Грузії. Це створює серйозні перешкоди на шляху євроінтеграції, адже шлях до ЄС фактично призупинений до проведення чесних і прозорих виборів, які б відповідали міжнародним нормам.

Конфлікт Грузії із Заходом

Ситуація навколо євроінтеграції Грузії загострилася після парламентських виборів, що відбулися восени. Ці вибори викликали значні питання щодо їхньої чесності та прозорості. Переможцем була оголошена правляча партія, яка, за оцінками багатьох аналітиків, демонструє проросійські настрої. Незабаром після виборів парламент обрав нового президента країни. Ним став колишній футболіст, який не має вищої освіти, але відомий своїми антизахідними поглядами. Цей вибір посилив занепокоєння щодо майбутнього демократичного розвитку Грузії та її зовнішньополітичного курсу.

На цьому тлі в ЄС офіційно заявили про призупинення руху Грузії до членства в Європейському Союзі. Грузинську владу звинувачують у послідовному згортанні демократичних реформ, обмеженні громадянських свобод та чіткому розвороті в бік Москви. Одним із найяскравіших проявів цієї тенденції стало ухвалення закону «про іноземних агентів». Цей закон, який грузинська опозиція та багато міжнародних спостерігачів називають прямою копією російського аналога, використовується для придушення інакомислення та обмеження діяльності неурядових організацій.

Реакція міжнародної спільноти на події в Грузії була доволі різкою. Після осінніх виборів Україна запровадила персональні санкції проти низки грузинських високопосадовців, які, на думку української влади, несуть відповідальність за ескалацію кризи. Сполучені Штати Америки також вжили заходів, вирішивши не надавати візи певним грузинським можновладцям, що демонструє спільну стурбованість демократичним розвитком країни.