Європейські дипломати, зокрема посли Великої Британії, Франції та Німеччини, висловили глибоке занепокоєння щодо нещодавнього вторгнення трьох російських винищувачів МіГ-31 у повітряний простір Естонії. Вони дійшли висновку, що це було навмисною тактикою, санкціонованою російським командуванням. Незважаючи на заперечення російської сторони, яка назвала інциденти «помилкою» та запевнила у дотриманні міжнародних правил, європейці рішуче попередили Москву про готовність до військової відповіді, включно зі збиттям російських літаків. Російські представники, у свою чергу, спробували перекласти відповідальність, заявивши, що ці дії були відповіддю на українські атаки на Крим, які, за їхніми словами, були б неможливими без підтримки НАТО. Таким чином, Москва вважає, що вже перебуває у стані конфронтації з європейськими країнами.

Інциденти з російською авіацією, які змусили НАТО двічі за один місяць активувати Статтю 4 Статуту Альянсу (що передбачає консультації щодо загрози), виявили певні розбіжності між союзниками. Хоча деякі лідери, як-от президент США, підтримували ідею збиття російських літаків, інші, зокрема канцлер Німеччини, закликали до обережності. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що союзники по НАТО ризикують потрапити в «пастку ескалації», якщо відкриють вогонь по російській авіації. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні також закликала союзників не «клювати на приманку Кремля».

Міністр юстиції Данії Петер Хуммельгаард підкреслив, що «намір полягає у тому, щоб створити розкол і налякати нас. Загроза гібридних атак тут надовго», коментуючи можливу роль Росії в атаках дронів, які порушили роботу аеропортів. Ці події виявили також практичні проблеми з обороною на східному кордоні НАТО. Наприклад, румунська влада спостерігала за російським дроном, який порушив її повітряний простір, протягом 50 хвилин, але не наважилася його збити через ризик падіння уламків. Лише нещодавно Верховна рада оборони Румунії схвалила правила ведення бойових дій для збиття літальних апаратів.

Експерти та офіційні особи вказують на необхідність сучасних антидронових систем та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), а не дорогих та неефективних ракетних систем для знищення дронів. Президент Литви Гітанас Науседа наголосив на важливості швидкої реакції: «Росія перевіряє нас, перевіряє нашу готовність, перевіряє нашу рішучість до відплати. Я думаю, що дуже важливо проявити солідарність — і навіть важливіше, швидку реакцію». Раніше російський посол відкрито пригрозив НАТО війною, заявивши, що збитий російський літак може стати початком конфлікту. Зіткнення над повітряним простором Естонії та подальша комунікація між НАТО та Росією демонструють крихкість міжнародної безпеки та потенціал для подальшої ескалації.