Ілюстративне фото: Getty Images

Європейські лідери активно обговорюють можливість створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими військами. Це обговорення відбувається в контексті пошуку потенційної мирної угоди для України. Ідея буферної зони є однією з кількох пропозицій, які розглядаються військовими та цивільними чиновниками як можливий шлях до післявоєнного врегулювання або досягнення перемир’я. Однак, наразі між країнами немає консенсусу щодо глибини такої зони, і залишається відкритим питання, чи погодиться на це Київ, враховуючи потенційні територіальні поступки, яких це може вимагати. Сполучені Штати, за словами деяких дипломатів, поки що не залучені до цих дискусій.

Той факт, що посадовці розглядають можливість виділення частини української території для забезпечення крихкого миру, свідчить про певну відчайдушність серед союзників по НАТО. Як зазначають експерти, існує думка, що росіяни не відчувають страху перед європейськими країнами, і припускати, що кілька британських і французьких спостерігачів зможуть зупинити їх від подальшого вторгнення, є наївною. Історично розмежування територій має значну вагу. Європейські дипломати не проводять паралелей з кордоном між Північною та Південною Кореями, які формально досі перебувають у стані війни, а більше порівнюють ситуацію з поділом Німеччини під час холодної війни.

Щодо чисельності військових, необхідних для контролю над буферною зоною, посадовці обговорюють різні цифри, від 4 000 до 60 000 миротворців. Однак, жодна країна ще не зробила офіційних зобов’язань. Президент США Дональд Трамп вже висловив свою позицію щодо неприйнятності залучення американських військ до цієї місії.

НАТО вже працює над підготовкою сил реагування чисельністю 300 000 військовослужбовців для зміцнення східного флангу альянсу проти потенційних російських загроз. За словами дипломатів, будь-які миротворчі сили матимуть подвійну функцію: патрулювання поблизу демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військ.

Наразі тривають інтенсивні дискусії щодо правил застосування сили, можливих сценаріїв ескалації та ролі третіх країн у разі, якщо Кремль виступить проти присутності сил НАТО. Французькі та британські війська, імовірно, стануть основою іноземного військового контингенту, і ці країни активно закликають інших союзників надати свою підтримку. Водночас, країни як Польща та Німеччина висловили занепокоєння щодо направлення військ в Україну, побоюючись можливої вразливості до російських нападів. Європейські країни також ведуть переговори з Вашингтоном щодо надання супутникової розвідки та авіаційної підтримки. США, маючи найпотужніші технічні можливості, можуть відіграти вирішальну роль у моніторингу дотримання Росією будь-яких домовленостей. Високопоставлені посадовці Пентагону вже повідомили своїх європейських колег, що США планують обмежену участь у будь-яких гарантіях безпеки для України, залишаючи простір для європейських партнерів.