-
+ Kиїв
Новини Кегичівська ОТГ
Єгор АБРАМОВ: прагну реалізувати у професійному футболі свій потенціал на найвищ…
Єгор АБРАМОВ: прагну реалізувати у професійному футболі свій потенціал на найвищому рівні
📌Стати футболістом – дитяча мрія багатьох хлопців і юнаків. І це не дивно, адже ця захоплююча і динамічна гра має мільйони відданих прихильників в усьому світі. Футбол – це про емоції, від яких завмирає серце, це про пристрасть, це про азарт. Вид спорту, що здатний об’єднувати нації і змусити вірити в перемогу до останньої хвилини.
⚽️Бути професіоналом цієї справи непросто, адже інший бік професійного спорту – виснажливі тренування, постійна робота над власною фізичною формою, міцністю волі і стійкістю характеру, вмінням працювати у команді.
Сьогодні про свій шлях до втілення дитячої мрії нам розповів гравець ФК “Металіст” ФK Металлист Харьков (FC Metalist Kharkiv), наш земляк Єгор АБРАМОВ.
✅Коли я говорив про футбол, мої очі горіли
💬 Я добре пам’ятаю перше знайомство з футболом. У початковій школі відвідував літній пришкільний оздоровчий табір. Погожої днини старші хлопці на відкритому майданчику вирішили «поганяти м’яч». Дійство мене вразило і захопило. У перервах між таймами юні гравці вели щиру і емоційну дискусію щодо особи найкращого гравця: «Роналду чи Месі?»
💬 Так я відкрив для себе новий неймовірний і захоплюючий світ найпопулярнішої у світі гри. Коли я говорив про футбол, мої очі горіли. Тоді передивився багато матчів, вивчав правила, імена і стилі гри кращих футболістів. Моїм кумиром і прикладом для наслідування став Роналду. Скільки матчів у футболці з його зображенням зіграв я зі своєю «дворовою» командою! Почав відвідувати футбольну секцію в Кегичівці. Перше тренування ще більше надихнуло мене, адже вдалося забити аж два голи!
✅Вдячний батькам за розуміння і підтримку
💬 Після 4 років занять футболом у рідному селищі прийшло розуміння, що я маю йти далі, розвиватися і рости. Я щиро радий, що моє дитяче захоплення розділила та підтримала родина. Ми прийняли спільне рішення про вступ до Харківського училища фізичної культури №1. Чи хвилювався я, коли семикласником довелося переїхати у великий мегаполіс? Звісно! Життя у гуртожитку, професійні тренери – наставники, нове коло спілкування. Було дуже важко. Та мама з татом підтримували мене, вірили, що я з усім упораюся. Так і сталося. Моя наполеглива праця, любов до спорту, віра у себе та власні сили дали позитивний результат.
💬 Мамина любов і підтримка дуже допомогли мені під час професійного вигорання, яке я пов’язую з отриманням травми. Вдячний, що вона змогла переконати мене у важливості ментального здоров’я та порадила звернутися до професійного психолога. Тепер я знаю, що віра в себе, опора на власні життєві принципи, здатність гнучко реагувати на обставини, які ти не можеш змінити, та підтримка родини є запорукою позитивного розв’язання складних ситуацій і криз. Труднощі, які ми долаємо, дають безцінний життєвий досвід.
✅Спортсмен – це не професія, а спосіб життя
💬 Моя професійна кар’єра розпочалася у 16 років у харківській команді «Металіст U19». Тоді ж отримав перші кошти, які заробив грою у футбол. Ці невеликі, але важливі для мене гроші відкладав і зрештою придбав те, про що мріяв – дорогі професійні бутси. Хочу підкреслити, що спорт впливає на всі сфери мого життя. Я багато тренуюся (два тренування у міжсезоння, одне – у сезон), правильно харчуюся, дотримуюся режиму дня, намагаюся висипатися. Адже повноцінне відновлення таке ж важливе, як і тренування. Про шкідливі звички не може бути і мови! Я прихильник здорового способу життя.
💬 Переважно граю на позиції захисника. Проте прагну бути універсалом. Скажу чесно: грати у нападі і забивати – це круто! Тому гарна фізична форма, витривалість, швидкість, точність ударів – необхідні вміння, які набуваю щоденною важкою працею.
💬 Зараз у мене канікули в університеті та перерва між спортивними сезонами. Приїхав додому в Кегичівку. Відпочивав від спорту два тижні. Зараз тренер розробив для мене план самостійної роботи і дає настанови дистанційно Переконаний, що більша перерва не потрібна та негативно вплине на мій фізичний стан.
✅Про футбол в умовах повномасштабного вторгнення
💬 Початок війни я зустрів у гуртожитку училища. Перша думка була про власне виживання і безпеку рідних та близьких. Друга – про футбол. Ніхто тоді не розумів як буде розвиватися ситуація. Я приїхав у Кегичівку. Трохи оговтавшись, почав думати як продовжити спортивну кар’єру.
💬 Вдячний керівництву рідного ФК «Металіст» за запрошення у квітні 2022 року на спортивні збори у Туреччині, по завершенню яких ми повернулися в Україну. Тільки вже не у Харків, а в Ужгород. Це чудове місто з багатовіковою історією, комфортним кліматом та привітними людьми. Проте моє серце з рідним Харковом. І я вірю, що скоро наша команда зможе проводити матчі на власній тренувальній базі – стадіоні «Металіст».
✅Кращий відпочинок – це зміна виду активності
Єгор АБРАМОВ поєднує професійну кар’єру з навчанням в університеті. Юнак здобуває професію спортивного тренера в Ужгородському національному університеті.
💬 Я завжди розумів, що кар’єра футболіста порівняно коротка. Це не та професія, де можна трудитися у поважному віці. Здобуття вищої освіти вважаю важливим і необхідним. Я успішно склав НМТ. Тому з упевненість можу сказати, що думка про нелюбов спортсменів до науки – це хибний стереотип. Навчання і розумову діяльність розглядаю як корисну зміну активностей. Це для мене своєрідний відпочинок від значних фізичних навантажень.
✅Про пам’ятний футбольний матч
💬 Таким вважаю гру «Металіст» – «Минай», що відбулася у листопаді 2024 року. Наша команда змогла виграти з рахунком 3:0 та вийти у чемпіонську лігу. Мені вдалося поцілити у ворота противника і забити третій вирішальний гол. За результатами онлайн голосування вболівальників мене визнали кращим гравцем матчу. Дякую усім, хто підтримав. Така висока оцінка моєї роботи цінна і важлива.
💙💛Наш співрозмовник молодий футболіст Єгор АБРАМОВ – інтелектуальна, комунікабельна, різнобічна та відкрита людина. Хай працелюбність, наполегливість та відданість справі приведуть його до спортивних вершин і здобутків. Щиро бажаємо земляку успіхів!
Підготувала Марія КАЛЕТИНЕЦЬ
Фото з архіву Єгора АБРАМОВА