В українській армії служать близько 70 000 жінок, серед яких 5 500 – на бойових посадах. Лейтенант Катерина є унікальною жінкою-льотчиком, штурманом на вертольоті Мі-8. Її історія надихає та руйнує гендерні стереотипи.

Катерина ділиться своїми думками щодо служби та викликів, з якими стикається, як жінка в армії. Вона наголошує на важливості рівного ставлення та визнання професійних якостей, незалежно від статі.

“Двері відчинилися, і з’явилася пілот… Якщо я зможу посадити вертоліт, то мені не потрібна допомога з курткою, – підказувала її мова тіла”, – так описують Катерину під час першої зустрічі.

В інтерв’ю Катерина розповідає, що хлопці-товариші по службі “завжди хочуть показати, що вони герої, і захистити”.

“Але я приїхала сюди не для того, щоб бути дівчиськом. У якийсь момент наша армія зрозуміє це”, – заявляє вона. Лейтенант Катерина прагне, щоб більше жінок служили в армії, і ділиться, що була єдиною жінкою серед 45 чоловіків у льотній школі.

Вона додає, що лише кілька жінок навчаються на пілотів, проте багато звертаються до неї за порадою в Instagram. “Я намагаюся підбадьорювати їх і кажу їм, що вони впораються”, – говорить Катерина. Лейтенант Катерина надихає інших жінок не боятися викликів та реалізовувати свій потенціал у військовій сфері.

Водночас, Катерина зазначає, що глибоко вкорінені стереотипи залишаються проблемою, і жінки часто недооцінюються в армії. Її здібності, як бойового льотчика, іноді ставляться під сумнів, що є відображенням загальної ситуації для жінок у багатьох професіях.

Вона наголошує: “Так у будь-якій професії, коли ти жінка, – не тільки в армії”.

“У польоті мені подобається все”

Любов до авіації виникла у Катерини ще в дитинстві, коли вона росла на військовій авіабазі, де служив її батько. Після польоту на вертольоті Мі-8 у 10 років вона остаточно вирішила стати пілотом. “Це було так голосно і так страшно, але я відчувала, що хочу літати”, – згадує вона.

У 16 років Катерина вступила до Харківського національного університету повітряних сил, де була єдиною дівчиною на курсі. Незважаючи на сумніви викладачів, підтримка жінки-інструктора допомогла їй не здаватися. “Вона сказала мені нікого не слухати, і я подумала: якщо вона може літати, чому я не можу?”

З 2023 року Катерина служить у 18-й окремій бригаді армійської авіації, і з вересня минулого року виконує бойові завдання на Мі-8. Лейтенант Катерина – друга пілотеса та штурман, яка здійснила вже понад 30 бойових вильотів:

“Я ніколи не нервую під час польоту. Усі важкі думки можуть прийти до або після польоту. Під час польоту мій розум ясний”.

Лейтенант Катерина рідко бачиться з родиною. Вона ні з ким не зустрічається і не має близьких друзів у своїй бригаді. “Не можна себе до чогось примушувати. Якщо я зустріну когось, то так і буде”, – сказала вона і про дружбу, і про романтичні стосунки.

Жінки в українській армії

З 2014 року кількість жінок-офіцерів в українському війську зросла майже в п’ять разів. Жінки обіймають посади командирів батарей, взводів, відділень безпілотної авіації та снайперських підрозділів.

У 2023 році Міністерство оборони скасувало обмеження щодо посад для жінок, дозволивши їм обіймати посади водіїв, гранатометників, командирів БМП, ремонтників, кулеметників, снайперів тощо.

Жінки віком від 18 до 60 років можуть укладати контракт із ЗСУ за умови придатності до служби за станом здоров’я. З 1 березня 2025 року мобілізація жінок залишається добровільною, за винятком медичних працівників і фармацевток, які зобов’язані стати на військовий облік.

Вас також можуть зацікавити новини: