Сьогодні, 3 червня, з глибоким сумом згадуємо нашого Героя — захисника Любарця Валентина Анатолійовича. Валентин Анатолійович віддав своє життя за майбутнє України, за її незалежність та свободу від окупантів. Народився Валентин Анатолійович 15 грудня 1990 року в мальовничому селі Зарічанка. Після закінчення Чемеровецької загальноосвітньої школи №1, він проходив строкову службу у військовій частині спеціального призначення, де здобув навички розвідника.

Валентин Анатолійович запам’ятався як спокійний, відповідальний і добрий хлопець, чесний і справедливий, він ніколи не шукав конфліктів. Все своє життя він присвятив важкій атлетиці, беручи участь у численних змаганнях. Валентин Анатолійович був зразковим сім’янином, люблячим чоловіком та батьком двох доньок.

У 2015 році Валентина Анатолійовича призвали на військову службу за мобілізацією. Він брав активну участь в антитерористичній операції на східних рубежах нашої держави, де проявив мужність і відвагу. Після демобілізації працював на солодовому заводі, але поклик Батьківщини знову привів його до війська.

З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів, 25 лютого 2022 року, Валентин Анатолійович знову взяв до рук зброю, щоб захищати рідну землю. Він служив на посаді старшого оператора групи спеціального призначення. Його відданість та професіоналізм були прикладом для побратимів.

На жаль, 3 червня 2023 року, вірний військовій присязі, військовослужбовець Валентин Анатолійович загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гнатище, що на Харківщині. Отримане поранення виявилося несумісним з життям.

Подвиг Валентина Анатолійовича, його боротьба проти російських окупантів назавжди залишиться в нашій пам’яті. Його ім’я навіки вписане в історію нашого краю та України.

Ми завжди будемо вдячні Герою за його самопожертву в ім’я нашої держави.

Вічна пам’ять та шана Воїну!
Він назавжди залишиться в наших серцях. Пам’ятаємо Героїв!

« повернутися