Є дати, які назавжди вкарбовуються у серце громади болем. Дні, коли навіть вітер стишує подих, коли земля плаче разом із людьми. Знову чорна звістка прийшла на Петрівщину — війна забрала життя нашого земляка, мужнього воїна Пушки Віталія Віталійовича. Ця трагічна втрата глибоко вразила кожного, хто знав цього видатного українського воїна.

Народився Віталій 29 вересня 1984 року в селі Володимирівка Петрівського району. Навчався у місцевій школі, після її закінчення здобув водійську професію, яку обрав справою свого життя. Він був не лише вправним водієм, але й чудовою людиною. Працьовитий, спокійний, відповідальний — таким його знали колеги, сусіди, друзі. Його надійність та професіоналізм цінували на всіх робочих місцях.

У 2004 році Віталій створив сім’ю. Разом із дружиною Катериною виховав двох дітей — сина Сергія та доньку Аліну. Для рідних він був незламною опорою, для дітей — найкращим прикладом для наслідування. Завжди був надзвичайною людиною — щирою, усміхненою, готовою допомогти кожному, незалежно від обставин. Його доброта й тепло серця притягували людей, а щира посмішка завжди дарувала надію й радість тим, хто поруч. Він був душею компанії, завжди умів підтримати, розвеселити, знайти правильні слова. Його знали й поважали всі — за людяність, щирість і велике серце, яке він безмежно віддавав близьким та друзям.

Працював водієм у різних підприємствах — ДП «КРОК-1», ВАТ «ПівнГЗК», ПП «Сармат», ПАТ «Центральний ГЗК», ТОВ «ПІВНІЧТРАНС». Його трудовий шлях — це приклад людини, яка не боялася роботи й завжди робила все якісно та сумлінно. Він вкладав душу в кожну справу.

Коли країна потребувала захисту, Віталій не залишився осторонь. У квітні 2024 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України, служив у військовій частині А0641 Міністерства оборони України. Він відважно став на захист своєї Батьківщини, демонструючи неабияку мужність та патріотизм.

6 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання у районі н.п. Серебрянка на Донеччині, захищаючи нашу свободу, Віталій Пушка героїчно загинув. Його подвиг назавжди залишиться в нашій пам’яті. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за Україну.

У нього залишилися дружина, двоє дітей, мати, батько та брат, які назавжди пам’ятатимуть його мужність, людяність та самовідданість. Це невимовний біль для всієї родини.

Петрівська селищна рада, депутатський корпус і вся громада глибоко сумують і висловлюють найщиріші співчуття родині загиблого Героя. Ми розділяємо ваше горе і підтримуємо вас у цей надзвичайно важкий час.

Нехай Господь дарує його душі вічний спокій, а рідним — сили витримати нестерпний біль утрати. Ми віримо, що його жертва не буде марною.

Віталій Пушка віддав своє життя заради того, щоб жили ми. Цей подвиг назавжди вписаний золотими літерами в історію нашої громади та України. Пам’ять про нього — це наша вдячність, наша молитва і наш обов’язок жити гідно його подвигу. Ми маємо пам’ятати про кожного героя.

Вічна слава і шана Воїну! Вічна пам’ять загиблому Герою, Пушці Віталію Віталійовичу!