Про смерть видатного українського поета та дисидента Ігоря Калинця, однієї з ключових постатей шістдесятництва, стало відомо 28 червня. Цю сумну новину повідомила його дочка Дзвенислава Калинець-Мамчур, викликавши хвилю скорботи у культурній та громадській спільноті України. Міська влада Львова також висловила глибокі співчуття родині, підкресливши вагомий внесок Ігоря Калинця у розвиток української культури та боротьбу за її незалежність. Міський голова Львова зазначив, що Ігор Калинець є почесним громадянином міста, що є свідченням його великого значення для Львова та всієї України. Його життя – це приклад незламності духу та вірності ідеалам свободи.

Ігор Калинець назавжди залишиться в пам’яті як символ української гідності. Разом зі своєю дружиною Іриною Калинець вони були голосом спротиву в найтемніші часи радянського режиму, борючись за українську мову, культуру та ідентитичність. Їхня спільна боротьба стала яскравим прикладом непохитності перед тоталітарною машиною. Світла пам’ять про Ігоря Калинця та щирі співчуття рідним і близьким. Львів сумує, адже місто втратило одного зі своїх найвидатніших синів.

Чим запам’ятався поет Ігор Калинець

Ігор Калинець, народжений у 1939 році на Львівщині, у місті Ходорів, пройшов складний життєвий шлях, сповнений випробувань. Він здобув освіту на філологічному факультеті Львівського університету, де занурився у світ слова та літератури. Його професійна діяльність включала роботу в архівах та бібліотеках, що дозволило йому глибоко вивчати українську історію та культуру. Проте саме його незгода з радянською системою і активна участь у дисидентському русі зробили його мішенню для репресій. У 1972 році Ігор Калинець був заарештований за так звану “антирадянську агітацію і пропаганду” та засуджений до жорстокого покарання: шість років у таборах суворого режиму та три роки заслання. Це сталося під час масових репресій проти української інтелігенції, відомих як “великий покіс”.

Роки, проведені в пермських таборах, були часом випробувань і стійкості. Там він поділяв долю з іншими видатними українськими інтелектуалами та борцями за свободу, зокрема з Василем Стусом та Іваном Світличним. Його вірші, написані у самвидаві, стали голосом нескореної України, поширюючись попри всі заборони. Після звільнення та повернення із заслання Ігор Калинець свідомо відмовився від написання поезії для дорослих, зосередивши свою творчість на дитячій літературі, що стало ще одним проявом його унікальної особистості.

Він також активно долучався до громадської та культурної діяльності, продовжуючи боротьбу за українські цінності. Ігор Калинець був відзначений низкою престижних нагород, однак частину з них принципово не приймав на знак протесту проти русифікації та колоніальної політики. Його творчий доробок, що включає численні поетичні збірки, є невід’ємною частиною української літературної спадщини. Ігор Калинець залишив по собі не лише багатство поетичного слова, але й незгасний приклад мужності та жертовності в ім’я свободи своєї Батьківщини.