Ізмаїл у глибокій скорботі: місто схиляє голови в жалобі за загиблим Захисником України, навідником зенітного взводу 3 радіолокаційної роти, молодшим сержантом Дмитром Юрійовичем Красіним. Його життя, сповнене боротьби та мрій, обірвалося надто рано, залишивши по собі невимовний сум.

Дмитро Юрійович переїхав до Ізмаїла з родиною у чотирирічному віці. Він здобував освіту в школі №2, а згодом опанував професію газозварника у професійно-технічному училищі №38. Після строкової служби, яку він проходив як десантник у Миколаєві, Дмитро повернувся до Ізмаїла, де створив сім’ю та намагався жити звичайним, мирним життям. Попри життєві випробування, він не здавався і прагнув до щасливого майбутнього.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, Дмитро Красін, не вагаючись, добровільно звернувся до ТЦК. Проте, перебуваючи в резерві, він зміг долучитися до лав Збройних Сил України лише у 2024 році. Він відважно захищав рідну землю, мріючи про Перемогу та майбутнє, яке він хотів би збудувати для себе та своєї родини. У вересні, отримавши першу відпустку, він приїхав до рідного міста, щоб побачити близьких. На жаль, саме тут, в Ізмаїлі, його життя раптово обірвалося за невідомих обставин.

Громада міста Ізмаїл, Ізмаїльська міська рада та її виконавчий комітет висловлюють найщиріші та найглибші співчуття рідним, близьким та друзям померлого Захисника. Ми розділяємо ваш невимовний біль та скорботу від цієї тяжкої втрати. Пам’ять про Дмитра Юрійовича Красіна, його мужність та відданість Україні назавжди залишиться в наших серцях.

Вічна Пам’ять Українському Воїну!