Конотопська Отг
Герої не вмирають: Попівська громада вшановує Ковтуна Юрія
З глибоким сумом Попівська громада сповіщає про непоправну втрату. У бою за волю та незалежність України загинув наш земляк, справжній Герой, відважний Захисник – Ковтун Юрій Іванович. Війна забрала ще одного щирого, світлого і мужнього сина України. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті.
Юрій Ковтун народився 27 вересня 1986 року у великій родині Ковтунів Івана та Галини в мальовничому селі Бобрик, що на Роменщині, Сумської області. У 2002 році закінчив місцеву школу, здобув професію тракториста-машиніста, готовий завжди до праці на рідній землі. Пам’ятаємо його як щирого патріота.
З 2006 по 2007 рік з честю проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після служби в армії одружився з коханою дружиною Тетяною. Спочатку молода сім’я жила у Конотопі, а згодом переїхали до затишного села Соснівка. У щасливій родині народилося двоє чудових діток – донечка Валерія та син Богдан. Юрій був турботливим батьком.
Юрій був справжнім прикладом для наслідування, зразковим сім’янином, люблячим батьком і дбайливим господарем. Він завжди був працьовитим, добрим, чуйним, завжди готовим прийти на допомогу, підтримати у важку хвилину. Таким ми його запам’ятаємо назавжди. Герої не вмирають!
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Юрій добровільно став на захист рідної землі, своєї родини, кожного з нас. Спочатку боронив рідну землю в лавах територіальної оборони міста Конотоп, а згодом став до лав механізованої бригади військової частини. Він був справжнім воїном.
Юрій Іванович мужньо воював на найгарячіших ділянках фронту, захищаючи Україну від російських загарбників: Харківщина, Донеччина, Сумщина. Останнє бойове завдання Герой виконав 27 квітня 2025 року у важких боях за село Степова Новоселівка, що на Куп’янщині, Харківської області. Герої не вмирають, допоки ми їх пам’ятаємо.
За особисту мужність, незламність, стійкість та самовідданість Юрій Ковтун був відзначений почесною медаллю «Ветеран війни», численними подяками та грамотами. Нагороди – це підтвердження його героїзму.
У Героя залишилися найдорожчі люди: любляча мати, вірна дружина, донька, син та велика родина. Вони завжди будуть пишатися своїм Героєм.
ТРАУРНА ЦЕРЕМОНІЯ ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ УКРАЇНИ ВІДБУДЕТЬСЯ 15 ТРАВНЯ 2025 РОКУ:
11.00 – заупокійна відправа у Соборі Різдва Пресвятої Богородиці (місто Конотоп);
11.40 – утворення живого коридору шани у селі Привокзальне;
11.45 – утворення живого коридору шани у селі Шаповалівка;
11.55 – утворення живого коридору шани у селі Соснівка.
12.15 – поховання Героя на кладовищі по вулиці Перемоги у селі Соснівка.
Схиляємо голови у глибокій скорботі. Світла пам’ять про Героя назавжди житиме в наших серцях. Вічна пам’ять!
Низький уклін і вічна слава Захиснику України – Ковтуну Юрію Івановичу. Герої не вмирають!


