З глибоким сумом та невимовною скорботою повідомляємо про загибель нашого земляка, Героя України, молодшого сержанта, кулеметника Дмитра Литвинова. Він віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави, мужньо захищаючи її від ворога. Майже рік родина, друзі та побратими перебували у тривожному очікуванні, адже Дмитро вважався зниклим безвісти. На жаль, найстрашніше підтвердилося: 31 жовтня 2024 року, під час запеклих боїв біля населеного пункту Новоукраїнка Волноваського району на Донеччині, молодший сержант Дмитро Литвинов загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.

Дмитро Литвинов народився 26 грудня 1972 року у місті Зміїв. Він отримав освіту у Зміївській ЗОШ №1 та здобув професійні навички у Зміївському професійному енергетичному ліцеї. Його військовий шлях розпочався зі строкової служби, а згодом він брав участь у складних військових діях у Нагірному Карабасі. Після повернення до мирного життя, Дмитро працював в органах внутрішніх справ, обіймав посаду старшого виконроба на підприємстві “Ліфт-ремонт” у місті Харкові. Пізніше його професійна діяльність була пов’язана з Державною кримінально-виконавчою службою, звідки він вийшов на пенсію.

Дмитро завжди вирізнявся високою гідністю, працьовитістю та честю. Він був люблячим батьком, турботливим чоловіком, сином та братом, разом із дружиною виховував трьох дітей – двох синів та донечку. Після виходу на пенсію, Дмитро продовжував працювати, зокрема у ТОВ “Сільпо-Фуд” та охоронцем на зерносховищі у місті Чернігів, демонструючи свою відповідальність та працьовитість.

У лютому 2024 року, відчуваючи поклик обов’язку, Дмитро вдруге став до лав Збройних сил України, готовий стати на захист Батьківщини. Він був не лише відважним воїном, але й людиною з багатим внутрішнім світом. Дмитро мав унікальне захоплення: він власноруч створював витончені макети кораблів. Один із його творів, що вражає своєю майстерністю, нині зберігається у Зміївському краєзнавчому музеї, як свідчення його таланту та пристрасті.

Схиляємо голови перед неймовірною мужністю та самопожертвою Дмитра Литвинова. Його загибель – це невимовна та болюча втрата для всієї нашої громади, для всієї України. Ми висловлюємо найщиріші та найглибші співчуття родині, найближчим, друзям та бойовим побратимам Героя. Ми розділяємо ваш невимовний біль і молимося разом із вами за спокій його душі.

Пам’ять про Героїв живе вічно. Вони залишаються в наших серцях, у нашій пам’яті, у вільному небі над нашою Батьківщиною, яку вони захищали.

Вічна пам’ять і незгасна слава Герою України – Дмитру Литвинову. Пам’ятаємо!