У скорботі та глибокій шані сьогодні Ужгород провів в останню путь свого сина,
загиблого воїна, 31-річного солдата Сергія Нестеренка. Церемонія прощання з Героєм, який віддав своє життя за свободу та незалежність України, зібрала сотні людей, що прийшли вшанувати його жертовність. Сергій, гранатометник піхотної роти, загинув 5 березня 2024 року, лише за тиждень до свого 32-го дня народження. Його життя обірвалося на полі бою, коли він мужньо боронив рідну землю від російських окупантів, залишивши по собі світлу
пам’ять Героя.
Сергій Нестеренко народився 12 березня 1992 року в Ужгороді, у родині, де панував дух військової служби. Він закінчив міську школу №8, де проявив себе як відповідальний та цілеспрямований учень. Після здобуття освіти Сергій працював у КП «Ужгородський комбінат комунальних підприємств», де був цінним співробітником. Його колеги згадують Сергія як працьовиту, щиру та порядну людину, завжди готову прийти на допомогу. З перших днів повномасштабного вторгнення він без вагань став на захист Батьківщини, розуміючи, що його обов’язок — боронити мирне небо над Україною.
Церемонія прощання з ужгородським героєм відбулася на центральній площі Народній, яка цього дня була сповнена тиші та глибокого смутку. Віддати шану полеглому захиснику прийшли його рідні та близькі, що не могли стримати сліз болю за непоправною втратою. Разом з ними були друзі, колеги, які ділили з Сергієм повсякденні моменти життя, а також міський голова Богдан Андріїв, його заступник Вадим Борець, керівник КП «УККП» Анатолій Сухолов. Особливо зворушливою була присутність численних військових побратимів, які стояли пліч-о-пліч із Сергієм у найважчі моменти, та сотень містян, які відчували особисту втрату. Кожен з них прийшов, щоб висловити свою вдячність та вшанувати захисника України.
На знак глибокої пошани та вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних Сил України, від головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського було зачитано пам’ятний лист. Це був символічний жест визнання його непересічного внеску у спільну боротьбу. Священники відслужили заупокійну літургію, під час якої лунали молитви за упокій душі Сергія, а слова прощання нагадували про цінність кожного життя, відданого за свободу. Після завершення служби, жалобна хода, супроводжувана почесною вартою, вирушила до Пагорба Слави.
На Пагорбі Слави, під звуки військового салюту, Сергія Нестеренка поховали з усіма військовими почестями. Кожен постріл був нагадуванням про його подвиг та мужність, про те, що його ім’я назавжди вписане в історію України. Він приєднався до тих, хто вже спочиває з миром, віддавши своє життя за майбутнє своєї країни. У загиблого полеглого солдата залишилися згорьовані батьки, кохана дружина, маленька донька та брат. Їхнє життя назавжди змінилося цією трагедією. Спільнота Ужгорода висловлює найглибші співчуття родині Героя, розділяючи їхній біль. Його вічна пам’ять житиме у серцях тих, хто його знав, і тих, хто цінує мирне життя, яке він захищав. Нехай світло його подвигу завжди освітлює шлях до перемоги та вільного майбутнього. Це був справжній військовий похорон, гідний справжнього захисника.
