З настанням осені мешканці приватних будинків та дач часто вдаються до прибирання територій, спалюючи гілки, суху траву та інше сміття. Однак, така, здавалося б, звичайна практика може мати серйозні наслідки, створюючи небезпеку для довкілля та людей.

Неконтрольоване горіння та його загрози

У населених пунктах спалення сухої трави або листя на присадибних ділянках нерідко переростає у неконтрольоване займання. Це створює пряму загрозу знищення будівель і споруд житлового сектору. Крім того, дим від таких багать суттєво погіршує видимість на автодорогах, що може призвести до дорожньо-транспортних пригод. Особливо небезпечним є спалювання сухої трави поблизу лісових масивів або на полях, де проходять високовольтні лінії електропередач. Така діяльність не лише знищує сухостій, але й завдає непоправної шкоди живим рослинам, руйнує структуру ґрунту та знищує корисні мікроорганізми, що призводить до зниження родючості ґрунтів та, як наслідок, зменшення врожайності.

Вплив на здоров’я та довкілля

Масові підпали трави, особливо навесні, призводять до значного забруднення повітря. Викиди шкідливих хімічних сполук під час горіння рослинних залишків негативно впливають на здоров’я людей: знижують імунітет, провокують алергічні реакції, загострюють захворювання дихальних шляхів, посилюють перебіг хронічних недуг та навіть можуть сприяти розвитку онкологічних захворювань. Якість повітря може погіршуватися до рівня, порівнянного з наслідками сильних пожеж на торфовищах.

Правові наслідки спалювання рослинності

Згідно з чинним законодавством України, спалювати суху рослинність ЗАБОРОНЕНО. Це порушення передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність

Стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює штрафи за самовільне випалювання рослинності або її залишків. Для громадян штраф становить від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн.). Для посадових осіб штрафи значно вищі – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів (850-1190 грн.). Особливо суворі санкції передбачені для територій та об’єктів природно-заповідного фонду: штраф для громадян становить від 20 до 40 мінімумів (340-680 грн.), а для посадових осіб – від 70 до 100 мінімумів (1190-1700 грн.).

Кримінальна відповідальність

Стаття 245 Кримінального Кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом. Це може бути покарання у вигляді штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 – 85 000 грн.), або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк. Якщо такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, покарання може становити позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Куди звертатися у разі виявлення

У випадку виявлення фактів самовільного випалювання рослинності або її залишків, негайно телефонуйте за номерами 101 або 102.