ІЛЛЯШІВСЬКИЙ БУДИНОК КУЛЬТУРИ запрошує поринути у чарівний світ святкування одного з найдавніших та наймістичніших свят української культури – Івана Купала. Щороку у ніч з 23 на 24 червня, напередодні свята Івана Хрестителя, оживає магічна казка, наповнена обрядами, віруваннями та народними гуляннями. Це свято літнього сонцестояння, що символізує розквіт природи, родючість та життєву силу. Українські традиції цього дня глибоко закорінені у язичницькі часи, коли наші предки шанували Сонце, Воду та Землю, а сама ніч була сповнена особливої енергії.Центральне місце у купальських святкуваннях посідають вогнища. Великі багаття розпалюють на берегах річок та озер, у полях та на узліссях, вірячи у їхню очисну силу. Вважається, що перестрибування через полум’я очищає від злих духів, надає здоров’я, щастя та захищає від негараздів. Парубки та дівчата, взявшись за руки, стрибають разом, сподіваючись на зміцнення свого зв’язку та щасливе подружнє життя. Вогонь також використовували для спалювання старих, непотрібних речей, що символізувало оновлення та прощання з минулим. Дим від купальського вогнища мав магічні властивості, здатні відганяти хвороби та приносити добробут усім, хто долучався до обрядів Купали.Іншою важливою традицією цієї ночі є плетіння вінків. Дівчата збирають польові квіти та цілющі трави, вплітаючи у них свої надії та мрії про майбутнє. Ці вінки потім пускають на воду, спостерігаючи, куди вони попливуть. Якщо вінок швидко попливе за течією і не потоне, це віщує швидке заміжжя та щасливу долю. Якщо ж він затримається біля берега або потоне, це може бути знаком нерозділеного кохання чи самотності. Вода у цей чарівний період набуває особливих цілющих властивостей, і купання у річках чи озерах вважається способом очищення тіла та душі, оздоровлення та наповнення життєвою енергією.Однією з найзагадковіших легенд, пов’язаних з цим святом, є пошук міфічної квітки папороті. За повір’ями, ця квітка розквітає лише на мить у ніч Купала, і той, хто її знайде, здобуде незліченні багатства, розуміння мови тварин та птахів, а також здатність знаходити приховані скарби. Пошуки квітки папороті завжди були оповиті таємницею та містикою, адже лісові духи охороняють її, і шлях до неї небезпечний. Таємничість цієї ночі підкреслюється тишею лісу, яка переривається лише шелестом трав та віддаленим співом купальських пісень.Свято Івана Купала – це не просто набір обрядів, це глибокий символ єднання людини з природою, її циклічністю та вічними цінностями. Це ніч, коли межі між світами стають розмитими, і кожен може доторкнутися до давньої магії предків. Це час для очищення, пророкування майбутнього, освідчення в коханні та загадування найпотаємніших бажань, які, за народними віруваннями, обов’язково збуваються. Ілляшівський Будинок Культури з радістю підтримує збереження цих чудових традицій, передаючи їх наступним поколінням, аби українська спадщина жила вічно. Приєднуйтесь до святкування, щоб відчути справжню магію купальської ночі!