Ім’я, що не зітре навіть час… минають одинадцяті роковини🕯

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять лейтенанта Володимира Овчарука, героя, який віддав своє життя за Україну. Минуло 11 років з дня його загибелі в бою, коли він, командир взводу 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, героїчно боронив нашу землю.

22 травня 2014 року, поблизу Ольгинки Волноваського району Донецької області, під час збройного нападу на блокпост, серце Володимира зупинилося… Йому було лише 34 роки. Та його відвага, його мужність і незгасима відданість Україні – безсмертні. Цей день болем відгукнувся в серцях рідних, побратимів, усіх, хто знав Володимира Овчарука і шанував його як справжнього Воїна – чесного, гідного, вірного присязі. Він був одним із тих, хто став щитом України в найважчі часи нашої історії🇺🇦. Пам’ять про Володимира Овчарука житиме вічно.

Одинадцять років – це ціле життя. Але біль не вщухає, і пам’ять про героя не згасає. Лейтенант Овчарук Володимир Борисович продовжує жити в нашій вірі, в наших вчинках, у нашій боротьбі за вільну Україну.

Схиляємо голови у глибокій вдячності. Пам’ятаємо подвиг. Шануємо героїзм. Продовжуємо справу, за яку Володимир Овчарук віддав своє життя. Вічна слава лейтенанту Овчаруку Володимиру Борисовичу! Герої живуть доти, доки ми їх пам’ятаємо. Слава Україні!