Іноді до мого кабінету заглядає мій син. Хоч і нечасто, але це завжди особливий момент. Його найбільше тут захоплюють шеврони – своєрідні емблеми, які мені передають військові, волонтери та рідні наших захисників. Вони – свідки подій на фронті, роботи в Києві, відвідин шпиталів, урочистих церемоній нагородження героїв у Маріїнському палаці.

Ця дошка для шевронів поступово заповнюється, але процес іде повільно, адже кожного разу Кирило забирає частину цих символів. Я щиро радий, що його цікавить саме це: наші герої, наша оборона, українські шеврони. Це свідчить про його глибоке розуміння важливості того, що роблять наші воїни.

Давно визрівала ідея створити спеціальну серію публікацій у моїх соціальних мережах, присвячену цим шевронам. Ми розповідатимемо про їхнє походження, про тих, хто їх передав, про підрозділи, які вони представляють. І саме сьогодні ми започатковуємо цю серію.

Я переконаний, що це важливо. Важливо, щоб наші люди, а особливо діти, знали, кому ми завдячуємо нашим життям, нашій свободі та незалежності України. Це не просто тканинні знаки – це історії мужності, відданості та жертовності.

Я закликаю всіх, хто має подібні шеврони, поділитися своїми історіями. Розповіді про ці символи допоможуть зберегти пам’ять про подвиги та надихнуть майбутні покоління.

Дякую вам, воїни! Дякую всім, хто б’ється і працює заради України! Ваша стійкість та відвага – це основа нашої держави.
Слава Україні!
____

From time to time my son comes to my office. From time to time, but nevertheless. And he is most interested here in these chevrons. Military personnel, volunteers, relatives of our soldiers handed them to me. At the front and in Kyiv, in hospitals, during the award ceremonies for heroes in the Mariinsky Palace…

The number of chevrons on the chevron board is growing, but very slowly, as every time Kyrylo takes them away. And I am happy that he is interested in this. Our heroes, our defense, Ukrainian chevrons.

A long time ago I wanted to make a special series of posts in my social networks about these chevrons. About where they came from. Who gave them to me. What these units are. And today, we will start issuing such posts.

Maybe someone else wants to talk about the chevrons you have. I think that is correct. It is correct that our people, our children, should know to whom we owe our lives and Ukraine’s freedom. These are not just fabric emblems – these are stories of courage, dedication and sacrifice.

I encourage everyone who has similar chevrons to share their stories. The stories of these symbols will help preserve the memory of heroic deeds and inspire future generations.

Thank you, warriors! Thank you to everyone who fights and works for Ukraine! Your resilience and courage are the foundation of our state.
Glory to Ukraine!