Часто ми відчуваємо втому, тривогу чи роздратування, не завжди усвідомлюючи справжні причини цих станів. Слова, які ми промовляємо, можуть не відображати наших глибинних почуттів та бажань. Вони стають своєрідною «бронею», що приховує вразливість або прагнення дбати про інших. Це цілком природно для людської психіки.

Проте, ми маємо здатність навчитися розпізнавати власні емоції та потреби, виражати їх без страху, з повагою до почуттів співрозмовника. Іноді для кращого розуміння себе та оточення нам потрібен своєрідний «внутрішній перекладач». Він допомагає коректніше інтерпретувати слова та невербальну поведінку інших людей. Такий підхід сприяє глибшому розумінню стосунків та покращує комунікацію.

У співпраці з психологинею Світланою Ройз ми досліджуємо, які приховані смисли можуть стояти за гострими або несподіваними висловлюваннями наших близьких. Мета таких «перекладів» – не виправдати образливі слова чи некоректну поведінку. Натомість, вони покликані допомогти нам краще зрозуміти мотиви та емоційний стан тих, хто нам дорогий, і, можливо, зберегти чи зміцнити наші зв’язки. Важливо пам’ятати, що щира комунікація, заснована на емпатії та взаєморозумінні, є ключем до здорових стосунків.

Розвиток емоційного інтелекту та навичок активного слухання дозволяє нам будувати міцніші зв’язки з оточуючими. Це також допомагає уникнути непорозумінь та конфліктів, що виникають через недомовки або неправильне тлумачення слів. Розуміння того, що за певними висловлюваннями може стояти інший емоційний стан, дозволяє нам реагувати більш конструктивно та співчутливо. Наприклад, коли близька людина висловлює роздратування, це може бути ознакою втоми або невисловленої потреби. Замість того, щоб сприймати це як особисту образу, можна спробувати зрозуміти першопричину такого стану. Така емпатійна відповідь сприяє створенню атмосфери довіри та безпеки у стосунках.