У сучасному інформаційному просторі України, на жаль, існують тенденції, які викликають серйозне занепокоєння. Незважаючи на триваючу війну та надзвичайну напруженість у суспільстві, ми спостерігаємо певну неуважність до культурних продуктів країни-агресора. Одним з найбільш показових прикладів є надзвичайна популярність саундтреку до російського серіалу “Слово пацана. Кров на асфальті” в українському сегменті Apple Music. Цей факт, м’яко кажучи, дивує, адже він свідчить про певну відсутність розуміння контексту та загроз, які несе російська культура у воєнний час.

Виникає питання: як таке могло статися? Як пісня з російського серіалу, що транслює цінності, чужі для українського суспільства, може очолювати музичні чарти в країні, яка щодня бореться за свою незалежність? Відповідь, ймовірно, криється у комплексі факторів. По-перше, це недостатній рівень культурної свідомості частини населення. По-друге, вплив російської пропаганди, яка, незважаючи на агресію, продовжує знаходити шляхи проникнення в інформаційний простір України. По-третє, банальне бажання розваг, що може домінувати над усвідомленням глибинних наслідків споживання російського культурного контенту.

Варто також звернути увагу на активне поширення серіалу в TikTok. Користувачі активно діляться фрагментами, створюють тематичний контент, популяризуючи таким чином продукт, що має сумнівну цінність з точки зору національних інтересів. Ця тенденція викликає ще більше занепокоєння, адже молодь, яка є основною аудиторією TikTok, особливо вразлива до впливу пропаганди та нав’язування чужих цінностей.

Не можна закривати очі на те, що культура є потужним інструментом впливу. Російська Федерація використовує культурні продукти для поширення своїх ідей, нав’язування наративів та маніпулювання свідомістю. В умовах війни, коли кожен аспект життя підпорядкований боротьбі за виживання, культурний фронт набуває особливого значення. Відсутність уваги до контенту, який ми споживаємо, може мати далекосяжні наслідки для національної ідентичності та майбутнього країни.

Українське суспільство має бути більш пильним до культурних впливів, які на нього спрямовані. Необхідно підвищувати рівень культурної освіти, підтримувати український культурний продукт, критично оцінювати будь-який контент, який може становити загрозу національним інтересам. Тільки так ми зможемо зберегти свою ідентичність, захистити себе від ворожої пропаганди та побудувати сильну, незалежну Україну.