---

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Що важливо пам’ятати

Коли рідна людина перебуває у полоні або вважається зниклою безвісти, цілком зрозумілим і виправданим є бажання шукати будь-які способи допомоги — писати у соцмережах, звертатися до медіа, поширювати фото та історії. Проте надмірна публічність або необережне поширення інформації можуть зашкодити самій людині, її родині та іншим військовим. Українські державні органи неодноразово наголошували, що ворог активно моніторить соцмережі, Telegram-канали, коментарі та відкриті джерела. Будь-яка оприлюднена інформація може використовуватися для тиску, пропаганди або збору даних.

Яку інформацію не варто поширювати?

Полон або зникнення безвісти — це не лише особиста трагедія, а й питання безпеки. Інформація про військовослужбовця може впливати на умови його утримання, процес переговорів та обміну, безпеку побратимів, роботу державних структур і психологічний стан родини. Навіть емоційні публікації можуть роками залишатися у відкритому доступі та використовуватися ворогом.

Не варто публікувати паспортні дані, ІПН, адреси, телефони, фото документів, банківські реквізити, військові документи, номери військових частин, жетони чи службові посвідчення. Такі дані можуть використовуватися для шахрайства або збору інформації спецслужбами РФ. Особливо небезпечно поширювати інформацію про місце служби, маршрути пересування, позиції, позивні, склад підрозділу, обставини потрапляння у полон, дані про побратимів, командування чи спецоперації. Навіть окремі дрібні деталі можуть допомогти ворогу скласти повну картину.

Спілкування з медіа

Спілкування з журналістами або публічні звернення часто здаються єдиним способом привернути увагу до долі рідної людини. Проте офіційні державні структури України неодноразово наголошували: надмірна публічність і зайва конкретика можуть ускладнювати процес пошуку, переговорів чи обміну військовополонених.

Родина має повне право відмовитися від інтерв’ю, не відповідати на болючі питання, не показувати документи чи особисті фото. Жоден журналіст, блогер або адміністратор Telegram-каналу не має права вимагати від вас коментарі чи персональні дані.

Перед будь-яким інтерв’ю або коментарем варто уточнити:

• хто саме готує матеріал;
• яке це медіа або ресурс;
• де саме буде опублікований матеріал;
• чи планується монтаж або скорочення коментаря;
• чи не будуть показані документи, номери телефонів або інші персональні дані;
• чи можна прибрати інформацію, яка може зашкодити безпеці військовополоненого або родини.

Не рекомендується повідомляти журналістам чи блогерам неперевірену інформацію, дані з анонімних Telegram-каналів, чутки про місце утримання, деталі контактів із російською стороною або інформацію, яку просили не розголошувати державні органи. За даними НІБ та Офісу Уповноваженого зі зниклих безвісти, ворог активно використовує відкриті джерела для збору персональних даних та аналізу інформації.

Також варто пам’ятати, що емоційні інтерв’ю можуть повторно травмувати родину. Після публікації матеріалу люди часто стикаються з хвилею небажаних повідомлень, шахрайством, агресивними коментарями або психологічним тиском.

 

 

---

« повернутися