З 19 по 25 травня 2025 року Україна вперше прийматиме Національний Тиждень безбар’єрності. Цей Тиждень безбар’єрності ініційовано Міністерством культури та інформаційної політики України спільно з Міністерством розвитку громад та територій та Радницею – Уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності. Реалізація Тижня безбар’єрності є частиною Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.
Основна мета Тижня безбар’єрності – формування культури безбар’єрності в суспільстві шляхом проведення інформаційних кампаній, заохочення до змін і поширення ідеї рівних можливостей для кожного. Організатори прагнуть донести до кожного, що безбар’єрність – це комфорт для всіх, незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.
Протягом Тижня безбар’єрності відбуватимуться інформаційні заходи, розповсюджуватимуться матеріали про інклюзію, залучатиметься суспільство до формування безбар’єрного середовища. Також будуть представлені практичні приклади, що демонструють ефективні підходи до створення доступного простору. Важливим аспектом є роз’яснення ролі кожного громадянина, бізнесу та влади у реалізації безбар’єрності.
Кампанія наголошує, що безбар’єрність – це не тільки інфраструктура, але й гідність, повага та рівні можливості для всіх. Використання хештегу #тиждень_безбарєрності сприятиме поширенню інформації в соціальних мережах та об’єднанню людей навколо цієї важливої теми.
Для отримання додаткових матеріалів, рекомендацій щодо організації безбар’єрних заходів та інформаційної підтримки звертайтеся до офіційних ресурсів ініціативи: Довідник безбар’єрності, Брендбук.
Комунікаційні цілі
1. Підвищити рівень обізнаності
- донести до широкої громадськості, що безбар’єрність – це коли люди можуть вільно рухатися, вчитися, працювати, подорожувати, незалежно від інвалідності, віку, статі та інших характерних рис. Це про комфорт і повагу до потреб кожного;
- пояснити, як безбар’єрність впливає на наше спілкування, якість життя, економіку та розвиток суспільства.
2. Сформувати позитивне ставлення
- викликати емоційне розуміння через особисті історії, кейси, інтерв’ю;
- показати безбар’єрність як нову українську цінність – сучасну, потрібну, людяну та досяжну.
3. Підкреслити роль кожного
- дати чітке розуміння, що створення безбар’єрного середовища – це не тільки завдання влади, а спільна справа бізнесу, громади та кожного з нас;
- показати приклади простих дій, які змінюють ситуацію: від правильного мовлення до зміни маршрутів чи адаптації простору.
4. Мотивувати до дії
- закликати до ініціатив: участі у подіях, поширення інформації, створення доступного простору;
- мотивувати місцеві ініціативи: запуск проєктів, зміни в інфраструктурі.
Цільові аудиторії кампанії та ключові повідомлення
1. Громадяни України (усі вікові групи, різні регіони)
Мета: Формування розуміння, що безбар’єрність – це вигідно та зручно для всіх.
Ключові повідомлення:
- Безбар’єрність – це коли дитячий візок, милиці чи старість не є перепоною.
- Інклюзивне середовище – це комфортне місто (село) для кожного.
- Твоє ставлення та поведінка – вже частина безбар’єрного світу.
- Безбар’єрність створює простір можливостей для кожного з нас.
- Те, що зручно для когось іншого – зручно і для тебе.
2. Органи влади (ЦОВВ, ОВА, ОМС)
Мета: Активне включення в реалізацію Національної стратегії безбар’єрності.
Ключові повідомлення:
- Безбар’єрність – це не лише про інфраструктуру, а про повагу і гідність.
- Ми не просто адаптуємо – ми відкриваємо можливості.
- Ми не чекаємо змін – ми їх ініціюємо.
- Залучення громади – ключ до сталих рішень.
- У співпраці з бізнесом та громадянським суспільством ми створюємо нову якість життя.
- Реалізація безбар’єрності – це частина євроінтеграції.
- Пишаймося тим, що змінюємо країну на краще – з громади, з міста, з району.
Наративи напрямів безбар’єрності
1. Фізична безбар’єрність
Безбар’єрність – це коли ти можеш вийти з дому й не боятися першого бордюру. Коли міський простір – не виклик, а запрошення.
Безбар’єрність – це коли ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинить тебе на наступному кроці. Твоє місто має бути для тебе – не лише на словах.
2. Інформаційна безбар’єрність
Безбар’єрність – це коли ти можеш зрозуміти написане з першого разу. Бо доступна мова – це прояв поваги, а не спрощення.
Безбар’єрність – це коли ти можеш не витрачати сили на розшифрування – бо інформація має бути зрозумілою одразу.
3. Суспільно-громадянська безбар’єрність
Безбар’єрність – це коли ти можеш бути частиною суспільства, не підлаштовуючи себе під його уявлення про “норму”. Бо сильна громада – це різна громада.
Безбар’єрність – це коли ти можеш брати участь у суспільному житті на рівних. Коли твої думки важливі незалежно від того, чи ти говориш уголос, жестами чи через екран.
4. Освітня безбар’єрність
Безбар’єрність – це коли можеш навчатися в будь-якому віці. Коли школа, університет, онлайн-курс – відкриті для всіх, хто хоче знати більше.
Безбар’єрність – це коли ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чи формату навчання. Знання мають бути відкритими для всіх.
5. Цифрова безбар’єрність
Безбар’єрність – це коли ти можеш бути онлайн на рівних умовах. А не залишатися осторонь через незручний чи непродуманий інтерфейс.
Безбар’єрність – це коли ти можеш бути частиною цифрового світу – незалежно від віку, досвіду чи стану здоров’я.
6. Економічна безбар’єрність
Безбар’єрність – це коли можеш працювати, коли хочеш. І коли тебе оцінюють за справу, а не за вік, стать чи стан здоров’я.
Безбар’єрність – це коли ти можеш працювати, бо маєш хист, знання та бажання, а не “відповідний профіль”. А роботодавець дивиться на твій фах і твій досвід, а не лише стать та вік.

