Гайсинська міська рада ініціює важливе громадське обговорення, що стосується майбутнього закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів у селі Жерденівка. Метою обговорення є врахування думки місцевих жителів щодо можливої реорганізації школи шляхом пониження її ступеня. Цей крок є частиною ширших освітніх реформ в Україні, спрямованих на оптимізацію шкільної мережі та підвищення якості освіти, особливо в сільській місцевості.

Рішення про утворення, реорганізацію чи ліквідацію закладів загальної середньої освіти приймаються їх засновниками. Важливо, що у разі реорганізації школи чи її ліквідації, засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття освіти на відповідному рівні. Особлива умова для сільської місцевості – проведення громадського обговорення перед прийняттям будь-якого рішення щодо реорганізації чи ліквідації закладів загальної середньої освіти.

Питання реорганізації та закриття малокомплектних шкіл у сільській місцевості стоїть гостро для всієї України. Це прямий наслідок демографічної кризи, що призводить до щорічного скорочення кількості учнів. Багато шкіл стають напівпорожніми, що змушує місцеву владу обирати між утриманням малочисельних закладів та переведенням дітей до більших шкіл. Останній варіант дозволяє забезпечити кращі умови навчання завдяки вивільненим коштам. Створення об’єднаних громад дало жителям широкі можливості для формування ефективної системи управління освітою, що сприяє підвищенню якості освітніх послуг та економії бюджетних коштів.

Заходи з оптимізації шкільної мережі Гайсинської громади спрямовані на створення єдиного освітнього простору та раціональне використання ресурсів для задоволення освітніх потреб учнів. Це рішення, яке поширюватиметься на учнів та їх батьків, є кроком до більш ефективної системи освіти.

З 1 вересня 2025 року уряд ухвалив рішення не фінансувати з освітньої субвенції зарплати вчителів у школах, де навчається менш як 45 учнів. З 1 вересня 2026 року ця норма пошириться на школи з кількістю учнів менш як 60 осіб. Це правило не стосується початкових шкіл і діятиме лише для учнів 5-11 класів. Хоча громади отримуватимуть кошти на навчання всіх дітей, цих коштів недостатньо для утримання маленьких шкіл. Це стимулює місцеві органи самоврядування організовувати підвіз учнів до більших навчальних закладів.

У школах з менш ніж 45 учнями в одному класі часто навчається 5-6 дітей, або ж через брак можливості сформувати повноцінний клас (мінімум 5 учнів згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту»), діти перебувають на індивідуальній формі навчання чи в об’єднаних класах (початкова школа). Це обмежує взаємодію учнів, їх навчання одне в одного та відсутність прикладів для наслідування. Часто такі школи мають недостатньо кваліфікованих вчителів, а викладачі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, що впливає на зарплату та якість викладання. Таким чином, реорганізація школи та перехід до більших закладів покликані забезпечити якісний навчальний процес.

Згідно з міжнародним дослідженням PISA-2022, учні сільських малокомплектних шкіл відстають від міських однолітків на 4,5 роки за рівнем навчальних результатів. Подібні тенденції демонструють і результати ЗНО (НМТ), де середній бал учнів із сільських малокомплектних шкіл значно нижчий. При цьому утримання сільської освіти обходиться державі дорожче: у середньому 30,4 тисячі гривень на рік на одного учня в селі проти 24,4 тисячі в місті. У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячу гривень, що пов’язано з утриманням великої кількості шкіл з малою кількістю учнів. Тобто, сільська освіта коштує дорожче, але не виправдовує ці витрати якістю.

Станом на 2024-2025 навчальний рік, у закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Жерденівка Гайсинської міської ради навчається 46 учнів, зокрема: 1-й клас – 5 учнів, 2-й – 4 учні, 3-й – 5 учнів, 4-й – 3 учні, 5-й – 6 учнів, 6-й – 11 учнів, 7-й – 5 учнів, 8-й – 4 учні, 9-й – 3 учні. Різниця між річною вартістю навчання дитини у середньому та у малозаповненому класі сягає десятків тисяч гривень. Чим менше учнів, тим більша частка цих витрат припадає на кожного з них.