ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ТА ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (8 ТРАВНЯ)

У міжвоєнний період, що охоплює двадцяті роки минулого століття, українці як нація не мали власної державності, залишаючись найбільшим бездержавним народом Європи. Українські землі напередодні Другої світової війни знаходилися під контролем та окупацією різних держав, таких як СРСР, Польща, Румунія та Чехословацька республіка. Третій Рейх також не приховував своїх претензій на українські території.

Трагічна доля українців під владою Радянського Союзу та Польщі, зневіра у можливості легальної боротьби, розчарування у західних демократіях – усе це призвело до активізації українського визвольного руху як в еміграції, так і на території Західної України. У 1929 році ветерани військових формувань Української революції, об’єднавшись з молоддю націоналістичних організацій, створили підпільну визвольну структуру – Організацію українських націоналістів (ОУН), яку очолив Євген Коновалець. Кінцевою метою ОУН було проголошено створення Української самостійної соборної держави. У 1930-х роках Організація українських націоналістів розширювала свій вплив як кількісно, так і територіально. Її перше бойове “хрещення” відбулося у березні 1939 року, коли оунівці взяли активну участь у захисті Карпатської України. У вересні того ж року вони вперше зіткнулися з репресивною машиною СРСР. Спротив на Західній Україні був відчайдушним. Тоді в енкаведистські лещата потрапили від 16 до 35 тисяч підпільників, які були арештовані або вбиті.

23 серпня 1939 року між СРСР та Німеччиною було підписано Договір про ненапад – пакт Молотова–Ріббентропа. До цього договору був доданий таємний протокол, згідно з яким два диктатори узгодили плани територіально-політичного поділу, який мав розпочатися з розгрому Польщі.

Внаслідок змови Гітлера і Сталіна, війна торкнулася українців вже 1 вересня 1939 року, коли нацистська Німеччина напала на Польщу, а німецька військова авіація розпочала бомбардування Львова та інших міст Галичини. Гітлер підбурював Сталіна до негайного вступу в Польщу, погрожуючи у разі зволікання проголосити західноукраїнську державу. 11 вересня 1939 року СРСР створив Білоруський та Український фронти, а 17 вересня Червона армія перетнула польський кордон. Того ж дня СРСР окупував західну Україну. Таким чином, від початку війни і до 22 червня 1941 року Радянський Союз і Німеччина були союзниками, поділяючи спільну відповідальність за розв’язання Другої світової війни.

Водночас, як гітлерівська Німеччина, так і сталінський Радянський Союз відчували взаємну недовіру і виношували плани несподіваного нападу один на одного. 18 грудня 1940 року Гітлер підписав план «Барбаросса» – наступальну операцію на СРСР. Маючи розвідувальну інформацію про заплановане нацистське вторгнення, радянське командування почало вживати деяких превентивних заходів, але через спроби кремлівського керівництва не провокувати німців, Червона армія виявилася не готовою до нападу. Відтак, 22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна, а СРСР перетворився з союзника на заклятого ворога Німеччини.

Перший рік війни став для Червоної армії катастрофою. Ворог впевнено просувався на схід. Майже за рік і один місяць Україна була повністю окупована нацистською Німеччиною, яка представляла себе визволителькою від більшовизму та московського панування. Насправді ж нацисти відводили Україні роль сировинної колонії, чинячи проти українців масові злочини.

Вигнання гітлерівців з території України розпочалося 18 грудня 1942 року, коли радянські війська увійшли до села Півнівка, що на Луганщині. Навесні 1944 року було прорвано німецький фронт біля Карпат. Остаточно з української території нацистів вигнано в листопаді 1944 року. Радянські війська дісталися кордону з Румунією і Словаччиною. Бої перемістилися до Європи. Так, у Віденській операції брали участь 2-й і 3-й Українські фронти та Дунайська флотилія. Тоді німців було вигнано із західної Угорщини та східної Австрії. Однією із завершальних стала Берлінська операція. Для штурму столиці Німеччини спрямували 1-й, 2-й Білоруські та 1-й Український фронти. У ніч на 1 травня 1945 року українець Олексій Берест разом із Мелітоном Кантарією та Михайлом Єгоровим встановив прапор Перемоги над райхстагом. 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом у передмісті Берліна підписано Акт про капітуляцію Німеччини.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті