Меденицька ОТГ, Суспільство
Гендерна рівність в Україні: Стратегії та Стамбульська конвенція
Забезпечення гендерної рівності та сталого розвитку в Україні є надзвичайно важливим завданням. В умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації, країна стикається з новими викликами, що посилюють вразливість як жінок, так і чоловіків. Війна загострює існуючу гендерну нерівність, вимагаючи розробки та впровадження інноваційних, ефективних підходів для її подолання.
Уряд України, усвідомлюючи ці виклики, активно працює над реалізацією низки стратегічних документів, спрямованих на досягнення гендерної рівності до 2030 року.
Державна стратегія забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків стала фундаментом для численних ініціатив, що сприяють встановленню гендерної рівності у всіх сферах суспільного життя.
Особливу увагу український уряд приділяє імплементації Стамбульської конвенції, зосереджуючись на її впровадженні на законодавчому та інституційному рівнях. Ця конвенція є ключовим інструментом для захисту прав жінок та запобігання насильству, яке часто має гендерно зумовлені причини.
Стамбульська конвенція, або Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, — це важливий міжнародний договір, ухвалений 11 травня 2011 року. Її мета — захистити жінок від усіх форм насильства, а також запобігати, переслідувати та викорінювати насильство щодо жінок і домашнє насильство. Ключові аспекти конвенції включають:
Превентивні заходи: Конвенція вимагає від держав-учасниць впроваджувати заходи для запобігання насильству. Це охоплює освітні програми, підвищення обізнаності суспільства та спеціалізовані тренінги для фахівців, які працюють із жертвами.
Захист постраждалих: Документ передбачає створення дієвих механізмів захисту для жертв насильства, зокрема забезпечення доступу до притулків, гарячих ліній та служб психологічної підтримки.
Відповідальність злочинців: Конвенція зобов’язує держави забезпечити кримінальне переслідування осіб, винних у вчиненні актів насильства. Це включає криміналізацію насильства, сексуального насильства, переслідувань, примусових шлюбів, каліцтва жіночих статевих органів, а також примусових абортів і стерилізації.
Комплексний підхід: Конвенція вимагає міжвідомчої співпраці для координації зусиль із запобігання насильству та допомоги постраждалим. Важливою є також співпраця з громадськими та жіночими організаціями.
Міжнародний моніторинг: Виконання положень конвенції контролюється незалежною групою експертів GREVIO (Група експертів Ради Європи з питань протидії насильству щодо жінок та домашньому насильству).
Значення для країн: Ратифікація Стамбульської конвенції є важливим кроком для держав, які прагнуть запобігати гендерному насильству та сприяти рівності й безпеці. Конвенція служить дієвим інструментом у боротьбі з домашнім та гендерно зумовленим насильством, стимулюючи розробку законодавчих актів та практичних заходів для захисту прав жінок. Для України ратифікація стала значним досягненням у сфері захисту прав жінок та впровадження системних заходів протидії насильству.
Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
Резолюція, ухвалена 31 жовтня 2000 року, визнає ключову роль жінок у запобіганні конфліктам, мирних переговорах, миробудуванні, гуманітарних операціях та процесах відновлення. Основні положення включають:
Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», а також наступні резолюції (1820, 1888, 1889, 1960, 2106, 2122, 2242, 2467, 2493) формують порядок денний «Жінки, мир, безпека».
Резолюція 1325 є однією з найважливіших ініціатив Ради Безпеки ООН у сфері безпеки. Вона наголошує на важливості участі жінок у запобіганні конфліктам, їх вирішенні та миробудуванні, закликаючи держави забезпечити активне залучення жінок на всіх рівнях прийняття рішень.
Ця резолюція стала основою для інтеграції жінок у сектор безпеки та розробки політик, що підтримують їхню участь у миротворчих процесах.
Корисні матеріали
Стандарти ЄС щодо економічної самостійності жінок та розвитку жіночого підприємництва, а також національні гарантії, передбачені законодавством України. Темна сторона діджиталізації: кібернасильство проти жінок у Східній Європі та Центральній Азії. Гендерний профіль українських медіа. Гендерний компонент у відкритих даних України.
Звіт дослідження «Гендерні особливості кібернасильства щодо дітей в Україні». Дослідження впливу безпекових викликів на дівчат і хлопців, жінок і чоловіків з урахуванням віку, місця проживання та інших соціальних характеристик за період 2024-2025 років.
Наказ Міністерства соціальної політики України від 14.09.2023 № 332-Н «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації діяльності уповноважених осіб (координаторів) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі». Наказ Міністерства соціальної політики України від 29.01.2020 № 56 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо внесення до колективних договорів та угод положень, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у трудових відносинах». Наказ Міністерства соціальної політики України від 07.02.2020 № 86 «Про затвердження Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів». Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.02.2020 № 108 «Про деякі питання діяльності Експертної ради з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі». Наказ Міністерства соціальної політики України від 27.12.2022 № 359 «Про затвердження Методичних рекомендацій з реалізації гендерного підходу та підходу, що базується на дотриманні прав людини, на рівні територіальних громад».

