Влада Ірану офіційно відмовила генеральному директору Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелю Гроссі у доступі до своїх ядерних об’єктів. Крім того, Тегеран заборонив агентству вести відеоспостереження на цих важливих об’єктах, що є кроком, який викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти щодо прозорості ядерної програми Ірану.

Рішення про обмеження доступу та спостереження було оголошено у суботу, 28 червня, віцеспікером іранського парламенту Хамідом-Резю Хаджі Бабаї. За його словами, такий крок пов’язаний з тим, що уряд Ізраїлю, як стверджується, отримав докладні відомості про стан іранської ядерної інфраструктури, що, на думку Тегерана, становить загрозу національній безпеці.

Ситуація загострилася й через те, що Рафаелю Гроссі було заборонено бути присутнім на похоронах високопосадовців та вчених-ядерників, які загинули внаслідок нещодавніх ізраїльських ударів. Це ще більше поглиблює напругу між Іраном та міжнародними інституціями, відповідальними за контроль над ядерними озброєннями.

Хамід-Реза Хаджі Бабаї охарактеризував недавню “12-денну війну” як продовження “47-річної ворожнечі проти іранського народу”. Він наголосив, що протистояння, яке спостерігається, не обмежується лише обговоренням ядерної програми Ірану чи ракетними ударами, а “спрямоване проти самої іранської нації”. Представник парламенту також заявив, що зовнішні сили “бояться 90-мільйонного народу з семитисячолітньою історією, який не дозволить домінувати в регіоні”. Він додав, що у разі подальшого тиску Тегеран дасть “потужну відповідь”, що свідчить про готовність Ірану до подальшої ескалації.

Історичні аспекти ядерної програми Ірану

Іран раніше співпрацював з МАГАТЕ, дозволяючи доступ та інспектування своїх атомних станцій, а також використання складних пристроїв спостереження. Це було ключовим зобов’язанням в рамках ядерної угоди, яку Тегеран уклав у 2015 році з провідними світовими державами – Францією, Росією, Великою Британією, США, Німеччиною та Європейським Союзом. Метою угоди було тримати ядерну програму Ірану під контролем, обмежуючи можливості країни для створення ядерної зброї.

Однак у 2018 році одна з держав-учасниць угоди в односторонньому порядку вийшла з неї, що призвело до подальших ускладнень. У відповідь на цей крок, у 2019 році Тегеран відновив свої ядерні розробки. З 2021 року Іран перестав дотримуватись низки зобов’язань перед МАГАТЕ, зокрема обмеживши доступ інспекторів та розпочавши збагачення урану до рівнів, що наближаються до збройових стандартів. Ці дії Ірану викликали серйозне занепокоєння міжнародної спільноти, оскільки вони можуть свідчити про можливі наміри щодо розвитку військового аспекту ядерної програми Ірану.

Нещодавні події загострили ситуацію ще більше. 13 червня 2024 року Ізраїль розпочав військову операцію проти ядерних об’єктів Ірану, заявивши про досягнення Тегераном критичної стадії у створенні ядерної бомби. Це стало новим витком напруги навколо ядерної програми Ірану.

22 червня до дій Ізраїлю приєдналися США, завдавши авіаударів по трьох ключових об’єктах – у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Ці спільні дії значно посилили тиск на Тегеран.

Представник розвідувальних служб повідомив, що операція завдала значної шкоди іранській ядерній програмі, порушивши її розвиток. Незабаром після ударів було оголошено про набуття чинності режиму припинення вогню між Іраном та Ізраїлем, що підтвердили обидві сторони. Однак іранська влада почала заявляти, що збитки від ударів США нібито були мінімальними, а верховний лідер Ісламської Республіки взагалі заявив про “перемогу” Ірану над Вашингтоном і Тель-Авівом, що демонструє їхню непохитну позицію.

На тлі цих подій, колишній президент США заявив, що розгляне можливість повторного бомбардування іранських ядерних об’єктів, якщо вважатиме це за необхідне. Це підкреслює невизначеність майбутнього та потенційну ескалацію навколо ядерної програми Ірану, яка залишається в центрі уваги світової політики.