Історія Ірини Кузнєцової – це яскравий приклад незламності українського духу та здатності до адаптації у найскладніших обставинах. Переїхавши з рідного Донецька через військові дії, вона не лише знайшла прихисток, а й продовжила гідно служити Україні, спочатку в зоні АТО, а нині – як віддана листоноша в Переяславі. Її шлях є свідченням мужності та прагнення до мирного життя, попри усі випробування.

Після подій 2014 року Ірина Кузнєцова, як і тисячі інших українців, була змушена покинути свій дім на Донеччині. Однак замість того, щоб впасти у відчай, вона зробила свідомий вибір – стати на захист Батьківщини. Її служба в зоні АТО стала важливим етапом у житті, де вона демонструвала неабияку відвагу та патріотизм. Цей досвід загартував її характер, навчив цінувати мир і показав справжню ціну свободи.

Повернення до цивільного життя після військової служби часто є викликом. Для Ірини Кузнєцової, яка шукала нове покликання у новому місті, Переяслав став тим місцем, де вона знайшла роботу, що дозволяє їй залишатися важливою частиною суспільства. Професія листоноші, на перший погляд, може здатися буденною, але вона відіграє ключову роль у підтримці зв’язку між людьми, особливо в громадах, де доступ до цифрових технологій може бути обмеженим. Листоноша – це не просто доставщик кореспонденції, а й обличчя пошти, людина, яка приносить новини, пенсії, листи, що об’єднують родини та друзів.

📬 В умовах сучасного світу, коли більшість комунікацій перейшли в онлайн, праця листоноші залишається незамінною. Проте, як зазначає Ірина, поштарі стикаються з певними труднощами. «У нас було три листоноші, одну ось скоротили. Тепер мої дівчата-листоноші мають 0,8 ставки, а до скорочення однієї працівниці мали по 0,7», – розповідає вона. Це скорочення штату означає збільшення навантаження на тих, хто залишився, що впливає на обсяг роботи та інтенсивність щоденних обходів. Працювати листоношею – це щодня долати десятки кілометрів пішки або на велосипеді, у будь-яку погоду, доставляючи важливі відправлення мешканцям Переяслава.

✉️ Не менш гостро стоїть питання оплати праці. «Якщо рахувати реальні гроші, то набігає до п’яти тисяч у місяць», – ділиться Ірина Кузнєцова. Ця сума, безумовно, є скромною, особливо враховуючи відповідальність та фізичні навантаження, пов’язані з професією листоноші. Незважаючи на це, Ірина та її колеги продовжують виконувати свою роботу сумлінно, розуміючи її важливість для громади. Їхня відданість є прикладом самовідданості та професіоналізму, що заслуговує на повагу.

Історія Ірини Кузнєцової, яка пройшла шлях від зони бойових дій до служби листоношею в Переяславі, є символом стійкості українців. Вона відображає не лише її особистий вибір та адаптацію, а й демонструє, як мільйони переселенців та ветеранів інтегруються в нові громади, роблячи свій внесок у розвиток країни. Її приклад надихає та нагадує про важливість підтримки тих, хто пройшов через випробування заради України. Це також підкреслює значення кожної професії, навіть тих, що здаються менш престижними, для функціонування суспільства. Кожен житель Переяслава, отримуючи пошту від Ірини, отримує не просто лист, а й частинку її історії, її незламності та відданості.

👉Підписатися|Переяслав.City|YouTube|Facebook|Instagram👈