Глибока скорбота оповила Іршавську громаду, яка з невимовним болем провела в останню земну дорогу свого сина та мужнього захисника України, лейтенанта Сергія Копинця (28.08.1986 – 19.05.2024 рр.). Ця трагічна подія стала гірким нагадуванням про високу ціну свободи та незалежності нашої держави. Сергій Копинець, справжній герой, який віддав найцінніше – своє життя – заради мирного неба над нашими головами, назавжди залишиться у пам’яті українського народу. Його шлях як воїна був сповнений відваги та непохитної віри у перемогу.

Сергій став яскравим символом честі, незламної мужності й безмежної любові до України. Він не відступив перед обличчям небезпеки, не зрадив своїх принципів, не злякався найстрашнішого. Замість слова він рішуче взяв до рук зброю і до останнього подиху самовіддано боронив рідну землю та наш спокій. Його військовий шлях був прикладом самовідданого служіння: він служив командиром 3-го єгерського взводу 6-ї єгерської роти 2-го єгерського батальйону. Це була не просто робота, а справжнє покликання, що вимагало повної віддачі та готовності до будь-яких випробувань. Більше року Сергій Копинець вважався зниклим безвісти – важкий період невизначеності для його рідних та близьких. І лише тепер він повернувся додому, щоб нарешті знайти вічний спокій на українській землі, яку так самовіддано захищав.

Повернення Сергія Копинця додому – це не просто прощання, а входження у безсмертя. Його ім’я тепер навіки вписане у славетну книгу Воїнів України, поряд з іменами інших героїв, які поклали свої життя за нашу свободу. Іршавська громада пишається своїм сином і глибоко шанує його подвиг. Кожен житель громади відчуває цю втрату як особисту, адже Сергій був частиною великої української родини, яка сьогодні бореться за своє майбутнє. Ця подія ще раз підкреслює необхідність пам’ятати про кожного, хто загинув за Україну, і робити все можливе, щоб їхня жертва не була марною.

Вічна шана, честь та світла пам’ять нашим героям, таким як Сергій Копинець! Його подвиг – це урок мужності для майбутніх поколінь. Ми завжди будемо пам’ятати його самовідданість, його стійкість та його непохитну віру у вільну і незалежну Україну. Щирі співчуття рідним і близьким Сергія – ми розділяємо ваш невимовний біль, схиляємо голови в глибокій скорботі й безмежній вдячності за сина, брата, чоловіка, який став символом української незламності. Нехай пам’ять про нього живе вічно у серцях тих, хто його знав, і тих, хто цінує мир і свободу. Жертва Сергія Копинця є нагадуванням про те, що свобода – це не даність, а здобуток, що вимагає постійної боротьби та самопожертви. Його ім’я навіки залишиться в історії Іршавської громади та всієї України.