ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

У міжвоєнне двадцятиліття українці були найбільшою в Європі бездержавною нацією. Українські землі напередодні Другої світової війни опинилися під окупацією різних держав: СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини. Третій Рейх також мав претензії на українські території. Трагічна доля українців під радянською та польською владою, відсутність легальних шляхів боротьби та розчарування західними демократіями сприяли активізації українського визвольного руху як на еміграції, так і в Західній Україні. У 1929 році ветерани Української революції та молодь націоналістичних організацій створили Організацію Українських Націоналістів (ОУН) на чолі з Євгеном Коновальцем. Кінцевою метою ОУН було проголошено створення Української самостійної соборної держави. У 1930-х роках ОУН активно зростала, а її перше бойове хрещення відбулося у березні 1939 року під час захисту Карпатської України.

У вересні 1939 року відбулося перше зіткнення з репресивною машиною СРСР. Спротив на Західній Україні був відчайдушним, в результаті чого від 16 до 35 тисяч підпільників було заарештовано або вбито.

23 серпня 1939 року СРСР та Німеччина підписали Договір про ненапад – пакт Молотова–Ріббентропа, секретний протокол якого передбачав поділ сфер впливу та загарбницькі плани щодо Польщі. Війна торкнулася українців 1 вересня 1939 року, коли нацистська Німеччина напала на Польщу, а німецька авіація бомбардувала Львів та інші міста Галичини.

Гітлер підбурював Сталіна до вступу в Польщу, погрожуючи створити західноукраїнську державу. 11 вересня 1939 року СРСР створив Білоруський та Український фронти, а 17 вересня Червона армія перетнула польський кордон, окупувавши західну Україну.

Таким чином, від початку війни до 22 червня 1941 року СРСР та Німеччина були союзниками, несучи спільну відповідальність за розв’язання Другої світової війни.

Водночас, Німеччина та СРСР відчували взаємну недовіру та планували напад один на одного. 18 грудня 1940 року Гітлер підписав план «Барбаросса» – наступальну операцію на СРСР. Радянське командування, маючи розвідувальну інформацію, вживало превентивних заходів, проте через небажання провокувати німців, Червона армія виявилася неготовою до нападу. 22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна, і СРСР перетворився на ворога Німеччини.

Перший рік війни став катастрофою для Червоної армії, і Україна була окупована нацистською Німеччиною. Нацисти розглядали Україну як сировинну колонію, вчиняючи масові злочини проти українців.

Вигнання гітлерівців з України розпочалося 18 грудня 1942 року. Остаточно нацисти були вигнані з української території у листопаді 1944 року. Бої перемістилися до Європи, а українські війська брали участь у Віденській та Берлінській операціях.

Одним із завершальних етапів стала Берлінська операція, в якій українець Олексій Берест встановив Прапор Перемоги над Рейхстагом.

8 травня 1945 року було підписано Акт про капітуляцію Німеччини. Друга світова війна для України мала трагічні наслідки.

Українці брали участь в операціях на всіх воєнних театрах. Важливим є внесок українців у розгром нацизму: військовослужбовці Червоної армії (близько семи мільйонів), вояки УПА (понад 100 тисяч), а також українці у військових з’єднаннях інших держав.

Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять понад 8 мільйонів осіб, економічні – 285 мільйонів тогочасних рублів. Обидва тоталітарні режими не рахувалися із життями людей на українських землях.

Нацисти вчинили Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл, депортації. Радянський режим також здійснював злочини, такі як розстріли політичних в’язнів, підрив Києва та ДніпроГЕСу, знищення поранених червоноармійців.

2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев’янко, уродженець Уманщини, від імені СРСР приймав капітуляцію Японії.

Українськими землями фронт прокотився двічі. Застосовано тактику спаленої землі. Відбувалися масштабні битви та рух спротиву.

Українські національні військові партизанські загони почали формуватися ще 1941 року. Згодом ініціативу зі створення повстанських загонів та назву УПА перейняли діячі ОУН(б). УПА діяла на Волині, Поліссі та Галичині. Тактичними формами боротьби були рейди, напади, сутички. Після приходу радянської влади УПА продовжила боротьбу до кінця 1950-х років.

ЯК МОСКВА ПЕРЕТВОРИЛА ПЕРЕМОГУ НА КУЛЬТ СВЯТО ДНЯ ПЕРЕМОГИ
В Радянському Союзі 9 травня було оголошено днем всенародного торжества. У 1945-му особливих урочистостей не було. Парад Перемоги провели в Москві лише 24 червня. У наступні роки святкування були обмежені. День Перемоги став робочим днем. У 1965 році День Перемоги знову став вихідним. У сучасній Росії міфи про Другу світову війну є основою ідентичності. Російська пропаганда маніпулює громадською думкою, використовуючи перемогу у війні як виправдання злочинів в Україні. Держава-агресор використовує перемогу в Другій світовій війні для вчинення масових злочинів в Україні.