Історія Чуднова: Таємниця «Площі Хаїта»

У Чуднові існує неофіційне, але всім відоме місце – «Площа Хаїта». Це серце міста, де починаються та закінчуються подорожі, де зустрічаються друзі. Навіть водії маршруток, прямуючи з Житомира чи Києва, точно знають, де знаходиться ця зупинка. Місцеві таксисти також чекають на пасажирів саме тут. Для мешканців району «Площа Хаїта» – це точка відправлення у різні куточки області та місце зустрічей.

Хоча офіційно такої назви «Площа Хаїта» в Чуднові немає, а існує вулиця Героїв Майдану, народна назва міцно закріпилася в пам’яті не одного покоління. Ця назва передається з вуст в уста, зберігаючи історію людини, яка здобула глибоку повагу та шану серед жителів Чуднівщини.

Хто такий Шмуль Хаїт?

Розгадати цю таємницю допомогли старожили міста. Вони розповіли про єврея Шмуля (Самійла) Алтировича Хаїта та його дружину Фаїну, які довгий час вели торгівлю в Чуднові. Життя Шмуля Хаїта – це окрема історія. Народившись 8 січня 1909 року, він, як нащадок відомих єврейських купецьких родин, обрав шлях торгівлі. Під час Другої світової війни Шмуль Хаїт активно боровся на фронті, захищаючи Батьківщину. Він був поранений, проходив лікування у шпиталі, став ветераном війни, отримавши численні нагороди та медалі. Його ім’я, як учасника бойових дій, увічнене у книзі «Переможці».

Фаїна Хаїт, ще до шлюбу, рятуючись від нацистської окупації, знайшла прихисток в українській родині в селі Карпівці. Завдяки своїй зовнішності, яка відрізнялася від типової єврейської, вона була прийнята місцевими жителями. Пізніше, як і багато сільських дівчат, Фаїна була відправлена на примусові роботи до Німеччини, де провела три роки до 1945 року. Це, ймовірно, врятувало їй життя від жахів гетто та масових розстрілів, що відбувалися у парку «Тетерів» на Чуднівщині.

Магазин Хаїтів: Центр життя Чуднова

З 1945 року родина Хаїтів оселилася в Чуднові. Їхній будинок, розташований біля магазину «Вілея», досі стоїть і заселений. Колись тут був магазин, де працювало подружжя Хаїтів. Він знаходився на місці сучасної автобусної зупинки біля кіоску «Житомирські ковбаси». Тут можна було придбати все необхідне: від солі до будівельних цвяхів, навіть тканини. У 1960-х роках було збудовано нове приміщення крамниці, яке зараз відоме як «Зодіак». Раніше це був популярний магазин №2 Чуднівського споживчого товариства, завжди людний та гамірний. Його успіх пояснювався вдалим розташуванням біля автостанції та широким асортиментом товарів. Навіть дефіцитні товари, такі як борошно, шоколадні цукерки чи якісний чай, можна було придбати «з-під прилавка» за словами дяді Саші чи тьоті Фані.

Доброта та людяність

Шмуль Хаїт був відомий своїм дотепним гумором. Його фрази, як-от «Три троячки – шість рублів» під час видачі здачі, чи «Папіроси брав? Не брав. А я вже порахував», запам’яталися багатьом. Подружжя завжди відзначалося ввічливістю, увагою та привітністю, за що користувалося щирою повагою покупців.

У сімейному архіві колишньої листоноші Світлани Філіпчук зберігається документ 1948 року. Це невеликий клаптик паперу, де містилося розпорядження керівництва міста: «тов. Хаїт видавати щоденно безкоштовно хліб пенсіонерці т. Філіпчук». У післявоєнні роки така підтримка була надзвичайно важливою. Тоді ще не використовували терміни «благодійність» чи «спонсорство», але акти милосердя були невід’ємною частиною життя.

Саме завдяки цим простим, але щирим вчинкам Шмуль Хаїт заслужив всенародну любов та повагу не тільки в Чуднові, а й далеко за його межами.

Спадщина родини Хаїтів

Сім’я Хаїтів виховала трьох дітей: доньку Майю, яка проживає в Санкт-Петербурзі, Ганну – в Ізраїлі, та сина Олександра, військового, який мешкає в Маріуполі. Хоча діти не продовжили справу батьків у торгівлі, вони мають власні сім’ї та онуків. Шкода, що діти рідко відвідують Чуднів, своє рідне місто, де залишилися їхні друзі та однокласники. Тут, на чуднівському єврейському цвинтарі, спочиває Шмуль Хаїт. Людина живе доти, поки її пам’ятають.

(с) ІРИНА ТОПИХА, Головний редактор ТОВ «Редакція газети «Життя Чуднівщини»

#Чуднів #ЧуднівськаГромада