Сьогодні ми розповідаємо про Андрія Семчука, військового капелана з Бурштина, який поєднує військову службу з духовною місією. Його покликання – спочатку захищати побратимів на фронті, а потім підтримувати їхні душі.

Шлях Андрія до військової служби був непростим, але саме в умовах війни він знайшов своє справжнє призначення як військовий капелан.

Андрій – не просто військовослужбовець. Він людина, яка на власному досвіді зрозуміла, як важко покинути звичне життя та приєднатися до війська, а згодом допомагати іншим долати не лише ворога, але й внутрішні переживання. Як військовий капелан у складі 156 окремої механізованої бригади, він став духовним наставником та підтримкою для своїх побратимів у найскладніші моменти війни. Андрій Семчук, військовий капелан, є прикладом відданості та сили духу.

Життя Андрія до війни проходило далеко від фронту. Після закінчення духовної семінарії та богословської академії в Івано-Франківську, він займався будівництвом. Як і більшість українців, він не планував ставати частиною великої війни.

Проте, з початком повномасштабного вторгнення, Андрія було мобілізовано. Хоча він і не був готовий до війни, віра та підтримка близьких допомогли йому адаптуватися до нових реалій. Його позивний став “Пастор”, що підкреслює його роль духовного лідера в бригаді.

“Важко, але не критично, бо Господь добрий до нас”, – згадує він ці важкі моменти. Ці слова – не просто фраза, а його внутрішнє переконання, яке допомагає йому долати всі труднощі.

Після проходження базової підготовки, Андрій приєднався до новосформованої 156 ОМБр. Там його позивний “Пастор” став символом його нової ролі – підтримки побратимів не тільки на полі бою, а й у психологічно складних ситуаціях війни. Військовий капелан, як Андрій, відіграє важливу роль у підтримці бойового духу.

“Підтримувати інших – важче, адже у кожного своя доля, розуміння подій та місця на цій землі”, – ділиться Андрій. Він добре розуміє, що навіть найсильніші чоловіки потребують духовної підтримки, і саме його роль стає ключовою у таких ситуаціях.

Після висвячення Андрій повернувся у свою бригаду як капелан, де його допомога виявилася неоціненною для бійців, які переживали психологічні травми, втрати та страхи. Військовий капелан в зоні бойових дій – важлива частина підтримки військових.

Андрій має не лише військовий досвід, але й глибокі знання релігії, що дозволяє йому знаходити спільну мову з представниками різних конфесій. Це поєднання знань робить його мостом, який з’єднує людей, позначених шрамами війни. В його словах – щирість, а в кожному жесті – підтримка.

Для Андрія, як і для кожного українського воїна, усвідомлення того, за що він бореться, є ключовим. Це Україна, його родина, його народ.

“Ми захищаємо нашу землю, заради наших дітей, заради майбутнього”, – каже Андрій. Незважаючи на труднощі війни, він зберігає надію та мрії. Капелан Андрій Семчук демонструє віру та надію.

Разом із дружиною Уляною, з якою він одружився у 2023 році, Андрій мріє про майбутнє, про дітей, про життя після Перемоги.

Попри всі мрії, він знає, що його місія – допомагати. І він продовжить це робити, навіть після війни, адже ця місія стала частиною його життя.

Андрій Семчук – більше, ніж військовий капелан. Він людина, яка, пройшовши через випробування, знайшла свою роль не лише на полі бою, а й у серцях тих, хто бореться разом з ним.

Його історія – про віру, надію та відданість, здатні витримати найскладніші часи. Саме завдяки таким людям, як Андрій, ми віримо в Перемогу.

Слава Україні! Героям Слава!

Дякуємо відділу зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України за надану інформацію.

Фото – відділення комунікацій 156 Окремої механізованої бригади та з особистого архіву “Пастора”